Як вже зазначалося вище, обґрунтованість (її ще називають валідністю) є важливим показником надійності шкали як інструменту вимірювання та безпосередньо самої вимірювальної процедури. Обґрунтованістю називають відповідність вимірювання його меті. Обґрунтованою буде шкала, яка здатна вимірювати конкретну властивість об’єкта без змішування з іншими його властивостями (вона начебто гарантує “чистоту” вимірювання).
Засобом встановлення обґрунтованості вимірювання можуть бути логічні міркування дослідника (обґрунтованість за змістом) чи використання певних критеріїв (критеріальна обґрунтованість).
Наприклад, логічної помилки можна припуститися при спробах встановити час, який респондент затрачує на перегляд телевізійних передач, сформулювавши питання у такому вигляді “Скільки часу Ви витрачаєте на перегляд телевізійних передач?”. У буденний день це може бути одна цифра, у вихідні – інша. Для підвищення обґрунтованості вимірювання даної ознаки необхідно розбити це питання на, як мінімум, два [44, с.139].
Критеріями перевірки валідності шкали можуть бути:
- достовірні відомості щодо об’єкта (статистичні, соціологічні, психологічні, в тому числі результати апаратурних вимірювань, оцінки експертів та самооцінки); наприклад, визначити час, який респондент витрачає на перегляд телевізійних передач, можна, підключивши до його телевізійного приймача спеціальний прибор, що передає сигнал до офісу дослідницького центру.
- дані за іншими шкалами; наприклад, індикатором групової згуртованості може бути, поряд з кількістю конфліктів у групі, й такий показник, як інтенсивність внутрішньогрупової комунікації: його можна розрахувати за результатами соціометричного опитування.