Протягом тривалого періоду свого існування людство створило велику кількість документальних свідоцтв, в яких відображені різні аспекти його життєдіяльності. До виникнення писемних форм фіксації інформації застосовувалися усні та графічні засоби її передавання та зберігання.
Сьогодні документи супроводжують людину протягом всього її життя: факти її народження, вступу до того чи іншого закладу або установи, зміни сімейного статусу відображуються у відповідних документах офіційного характеру. Важливим джерелом інформації про соціальні явища, події, факти суспільного та особистого життя є неофіційні документи – листи, щоденники, біографії, мемуари.
Аналіз документів – метод отримання даних у соціальному дослідження за допомогою інформації, що міститься у документах. Про важливість цього методу у дослідницькій діяльності ЦССМ говорить той факт, що він може застосовуватися як основний засіб отримання інформації (зокрема, аналіз статистичних відомостей, документів особистого характеру, текстів масової комунікації, матеріалів неформалізованих інтерв’ю та ін.). Документальні дані часто застосовуються як критерій точності результатів опитування та спостереження; вони можуть виступати засобом конкретизації проблеми, уточнення характеристик об’єкту дослідження, основою для формулювання дослідницьких гіпотез.
Особливого значення для організації та проведення досліджень у сфері соціальної роботи з молоддю набувають документи статистичного характеру. По-перше, вони є відносно самостійним джерелом інформації щодо стану молодіжних проблем, особливостей здійснення соціальної роботи з дітьми, сім’ями та молоддю (статистика установ соціального захисту, органів внутрішніх справ, центрів зайнятості, інших органів, установ, організацій). По-друге, статистичні документи містять інформацію, що є своєрідним еталоном, з яким порівнюються результати соціальних досліджень. По-третє, статистичні відомості щодо характеристик досліджуваної сукупності (наприклад, співвідношення різних підгруп молоді, виділених за віком, професійною ознакою, місцем проживання та ін.) дозволяють формувати вибірку шляхом визначення необхідної кількості респондентів для кожної з підгруп. Вагомою перевагою статистичних даних є те, що вони регулярно отримуються щодо одних й тих самих характеристик об’єктів, дозволяючи вивчати останні в динаміці.
Процес соціального дослідження з молодіжної проблематики, як правило, передбачає аналіз законодавчих та нормативних актів, наукових публікацій за темою дослідження, а також змісту повідомлень мас-медіа (газет, теле- та радіопередач), історичних документів, матеріалів судових розслідувань і т.д.
Широка область застосування методу аналізу документів у діяльності ЦССМ обумовлена цілим рядом його переваг. Метод дозволяє виявляти закономірності розвитку процесів, які відбуваються у молодіжному середовищі, забезпечує комплексність аналізу явищ та фактів життя молоді, їх місце у більш широкому соціальному контексті, надає можливість порівняльного аналізу особливостей життєдіяльності різних груп молоді.
Крім того, аналіз документів є порівняно доступним засобом отримання соціальної інформації. Його застосування не пов’язане із значними витратами: функція дослідника полягає не у збиранні інформації (вона вже міститься в документах, що потрапили до вибірки), а в її опрацювання у відповідності з метою та гіпотезами дослідження. При цьому досліджуваний об’єкт не наражається на спотворюючий вплив з боку дослідника, що дозволяє суттєво знизити рівень зміщень під час отримання необхідної інформації.
Серед недоліків, які властиві методу, можна відзначити наступні: по-перше, документальні відомості, які є об’єктом дослідницького процесу, часто отримуються без строгої програми та поза залежністю від мети дослідження; по-друге, процедури квантифікації та аналізу даних є достатньо трудомісткими та обумовлені особистим баченням дослідника змісту документу, його уявленнями про мету та спрямованість аналізу (це нерідко призводить до суб’єктивізму в інтерпретації документальної інформації); по-третє, часто в документах висвітлюються події, з якими дослідник є мало знайомим, що не дозволяє йому об’єктивно оцінити достовірність надаваємої автором документа інформації. До того ж, на сприйняття дослідником документальних відомостей впливають його соціальні, моральні, психологічні та інші особливості та характеристики.
Необхідно враховувати, що інформація, що міститься в документах, є лише певною моделлю, текстовим референтом відповідних соціальних феноменів та внаслідок цього не відбиває всього їх змісту. Текстова реальність існує в деякій мірі автономно від соціальної дійсності, хоча й створюється з метою відобразити притаманні особливості.