Всі різновиди методу аналізу документів, які застосовуватися у діяльності ЦССМ, можуть бути умовно розділені на дві основні групи – неформалізований (традиційний, якісний, змістовний) аналіз та формалізований (якісно-кількісний), чи контент-аналіз.
Традиційний (змістовний) аналіз документів спрямований на вивчення сутності, логіки документального матеріалу, пізнання його основних ідей з врахуванням контексту, в рамках якого створювався документ та отримали розвиток зафіксовані в ньому факти, події, явища. Контекст створення документу (соціальний, історичний, ідеологічний) має важливе значення не тільки тому, що дозволяє збагнути найбільш суттєві його особливості, але й як чинник, що визначає достовірність документальної інформації. Так, наприклад матеріали радянської державної статистики 30-х років не завжди відображали реальну картину, зокрема, щодо чисельності населення, яка значно зменшилася в зв’язку з голодомором, масовими репресіями та знищенням населення.
Осягнення контексту розгортання відображених у документах фактів дозволяє більш повно з’ясувати наміри автора, відтворити природну канву розглядаємих подій. Поринання дослідника у цей контекст надає можливість “наблизитися” до безпосередніх учасників подій, розглядати їх як активних агентів соціальних процесів, зрозуміти їх інтереси, мотиви, думки, очікування.
Вперше масштабне соціальне дослідження, що спиралося на неформалізований аналіз документів як провідний метод отримання інформації, було здійснене У.Томасом та Ф.Знанецьким. Вони на прикладі польських селян, які емігрували до Америки, відслідковували, яким чином відбувається зміна життєвої стратегії, ідентичності індивіда при його включенні у якісно новий соціокультурний, економічний, політичний контекст. Для одержання необхідної інформації вчені застосовували такі документи, як автобіографії, листи селян, емігрантську пресу, матеріали судових засідань, документи благодійних товариств.
Крім з’ясування контексту створення документа під час змістовного аналізу встановлюється, ким є його автор, з якою метою створювався документ, чи є він надійним джерелом інформації і чи є остання достатньо достовірною та точною. Означені процедури є складовими першого етапу змістовного аналізу документів – так званого зовнішнього аналізу. Другий етап - внутрішній аналіз – спрямований “на виявлення соціальних факторів, що обумовили появу документу; з’ясування закономірних зв’язків та залежностей між змінами в свідомості та поведінці людей та фактами, що відображені в документі; встановлення ступеню соціальної ефективності вивчаємого документа...” [125, с.159]. Він дозволяє виявити розбіжності між фактичним i літературним змістом, встановити рівень компетентності автора, систематизувати відомості, які містяться у документах.
Важливою передумовою об’єктивності аналізу є розмежування опису подій та фактів, з одного боку, та їх оцінки – з іншого. Процедура якісного аналізу документів не передбачає властиву кількісним методам перевірку надійності одержаних даних, є більш м’якою, гнучкою. В будь-якому випадку “гарантією адекватності якісного аналізу документів слугує ... висока професійна компетентність дослідника, який здатен давати собі раду в тому, що на інтерпретації символічних утворень – текстів, неминуче відбивається його власна світоглядна позиція і ситуативні установки в соціальній, культурній та науковій сферах” [117, с.693]. Неабиякого значення під час змістовного аналізу документів набуває інтуїція дослідника, багатство його професійного і соціального досвіду та творчий підхід до розв’язання дослідницьких завдань.
Традиційною сферою застосування цієї методики у дослідженнях з молодіжної проблематики є аналіз матеріалів фокусованих інтерв’ю, текстів біографій, мемуарів, “життєвих історій” респондентів. Останнім часом зростання популярності “якісних методик” сприяє підвищенню інтересу з доку дослідників саме до цього різновиду аналіза документів. Основний недолік методу, пов’язаний із ризиком спотворення інформації внаслідок впливу суб’єктивізма дослідника, певним чином можна компенсувати шляхом сполучення якісного та кількісного підходу щодо аналіза змісту документа.
Формалізований метод аналіза документів, який, перш за все, представлений контент-аналізом (від англ. ”аналіз змісту”), спрямований на фіксацію та кількісний опис (квантифікацію) суттєвих характеристик змісту документа.
Надання переваги саме цьому різновиду аналізу документів пов’язується, по-перше, з достатньою кількістю наявних документальних джерел (на відміну від якісного аналізу, який може застосовуватися й за умови невеликої кількості доступних документів); по-друге, з доступністю для вимірювання відображених у документах явищ; по-третє, з необхідністю аналізу відповідей на відкриті питання анкети. Даний метод застосовується, коли дослідник потребує саме кількісних даних, точної та конкретної інформації щодо досліджуваної проблеми.
Перші спроби використання контент-аналізу у соціальних дослідженнях відносяться до 20—30-х роківXX ст. Характеру самостійного методу контент-аналіз набув, перш за все, завдяки дослідженням американців Г.Лассуела та Б.Берельсона, які під час Другої світової війни займалися вивченням воєнної пропаганди. Зокрема, аналіз змісту повідомлень однієї з американських газет дозволив дослідникам довести їх профашистський характер, завдяки чому діяльність газети силами правоохоронних структур була припинена. У 1942 р. вийшла книга Г.Лассуела “Контент-аналіз масової комунікації”, у 1952 р. – праця Б.Берельсона “Контент-аналіз в дослідженні комунікації”, які можна вважати фундаментальними з контент-аналізу в соціальних дослідженнях.
За сучасних умов об’єктом контент-аналітичних досліджень проблем молоді виступають не тільки текстові матеріали (урядові документи, дані соціальної статистики, архіви адміністративних органів, публікації ЗМІ, протоколи засідань, програмні документи молодіжних організацій, громадських та політичних об’єднань), але й теле- і радіоповідомлення, аудіо- і відеозаписи та ін.
Контент-аналіз, як й будь-який інший засіб отримання наукової інформації, спирається на ретельно розроблену програму дослідження що передбачає уточнення проблеми, мети, завдань, об’єкту, предмету дослідження, формулювання гіпотез. Важливим етапом є відбір необхідних для дослідження документів.
Після того, як розроблена програма дослідження та відібрані документи для аналізу, необхідно виділити категорії аналізу, одиниці аналізу, одиниці обліку.
Категорії аналізу є значимими рубриками, згідно з якими кваліфікується, й, можливо, квантифікується зміст документу [100, с. 337]. Наприклад, якщо предметом дослідження є тематика та спрямованість публікацій з молодіжної проблематики у тому чи іншому виданні, то до категорій аналізу можна буде віднести: характер текстової інформації, її знак, сферу, до якої вона відноситься, ступінь конкретності, конструктивності та ін.
Одиниці аналізу – це індикатори наявності у документі теми, яка є значимої для аналізу. Вони дозволяють розкрити зміст, характер, спрямованість документальної інформації. Одиницями аналізу можуть бути, по-перше, окремі слова та словосполучення, наукові терміни (наприклад, молодь, девіантна поведінка молоді, зайнятість молоді, молодіжні цінності, соціальна робота з молоддю, державна молодіжна політика); імена людей, географічні назви, найменування установ та організацій; події, факти, явища соціального життя та ін.; по-друге, тематика тексту, повідомлення або їх окремої частини.
Одиниці обліку є засобами квантифікації змісту документу у відповідності до завдань дослідження. Облік значимих елементів змісту тесту може розгортатися у відповідності до однієї з трьох можливих стратегій. Перша, як правило, застосовується в разі, якщо одиницями аналізу є окремі поняття: в цьому випадку доцільно саме на них й спрямовувати процедуру підрахунку. Ця стратегія базується на встановленні частоти появи характеристик змісту документу. Крім абсолютної частоти появи смислової одиниці у конкретному повідомленні чи їх сукупності, може підраховуватися й питома вага смислової одиниці – по відношенню до частоти її появи у всіх текстах, а також щодо появи інших смислових одиниць (див. відповідно формули 1 та 2).
У = (Кгл + Квт )/ (К` гл + К` вт) ,
де У – питома вага смислової одиниці у конкретному тексті,
Кгл - кількість випадків, коли смислова одиниця є головною, Квт – відповідно, другорядною у даному тексті*,
К`гл – кількість випадків, коли смислова одиниця є головною, К` вт – відповідно, другорядною у всієї сукупності текстів.
*Значимість смислових одиниць може встановлюватися експертами за результатами їх ранжування.
У = Кi / К ,
де Кi – частота появи i-ї одиниці аналізу,
К - загальна кількість одиниць аналізу.
Також за допомогою відповідних розрахунків можна визначити співвідношення смислових одиниць, що мають позитивне та негативне оцінне навантаження щодо певного об’єкту чи ситуації. Зокрема, якщо позитивні оцінки превалюють над негативними, застосовується наступна формула:
С = f2 - f n / r t ,
де f - кількість смислових одиниць з позитивним оціночним навантаженням,
n - кількість смислових одиниць з негативним оціночним навантаженням,
r - обсяг тієї частини тексту, що має відношення до проблеми аналізу,
t - загальний обсяг тексту.
В разі превалювання негативних оцінок звертаються до формули:
С = f n – n2 / r t
Другий спосіб обліку смислових одиниць передбачає фіксацію їх наявності у частині тексту незалежно від частоти появи. Наприклад, якщо у одиниці контексту (скажімо, в абзаці) з’являється значима смислова одиниця, то фіксується сам факт її появи, незалежно від кількості повторів в даному абзаці.
Якщо аналізу підлягає тематика повідомлень, зазвичай використовується система підрахунку “час-простір”. В даному випадку вимірюється обсяг повідомлення чи його окремої частини – кількість знаків, рядків, абзаців, колонок, сторінок, квадратних сантиметрів площі у текстових документах; часто враховується й обсяг заголовків. Для кіно-, теле- та радіоповідомлень встановлюється кількість часу, якій відводиться висвітленню певної події чи впродовж якого смислова одиниця з’являлася у повідомленні.
Необхідно відзначити, що система “час-простір” надає можливість встановити лише найбільш загальні характеристики змісту документу, не дозволяючи здійснити глибинний його аналіз, виявити установки, намірі, мотиви.
Досить часто у контент-аналітичному дослідженні вказані системи застосовуються у комплексі. Наприклад, процес вивчення впливу на аудиторію глядачів соціальної реклами може здійснюватися із використанням наступних типів одиниць обліку:
| Тип соціальної реклами | Кількість рекламних повідомлень | Хронометраж рекламних повідомлень (сек) |
Процедура розробки інструментарію контент-аналіза включає складання класифікатору – документу, що у відповідності до виділених смислових одиниць дозволяє охарактеризувати зміст відібраних для аналізу повідомлень (див. таблицю 8).