Зразок класифікатора контент-аналіза публікацій
з молодіжної проблематики
| Жанр матеріалу | Спрямованість інформації | Знак інформації | Часова орієнтація інформації | Характер інформації |
| 1.стаття 2.кореспонденція 3.повідомлення | 1.описова 2.прогностична 3.діагностична | 1.позитивна 2.критична 3.збалансована 4.нейтральна | 1.про минуле 2.про сьогодення 3.про перспективи | 1.теоретична 2.прикладна 3.змішана |
| Новизна інформації | Конкретність повідомлення | Конструктивність тексту | Аналітичність інформації | Сфера інформації |
| 1.нова, нестандартна 2.стереотипна, стандартна | 1.вказаний об’єкт дії 2.вказані суб’єкт і об’єкт дії 3.вказаний час дії 4.вказане місце дії 5.конкретизація відсутня | 1.наводяться конкретні факти, відомості 2.наводяться оцінки 3.наводяться конструктивні пропозиції 4.конструктивність визначити неможливо | 1.глибокий, доказовий аналіз 2.поверхневий, малопереконливий аналіз | 1.політика 2.економіка 3.культура 4.наука, освіта 5.дозвілля 6. інша |
Якщо класифікатор містить критерії аналізу повідомлень, за якими вони поділяються на групи, то кількісні характеристики змісту текстів за кожним з критеріїв, виражені у відповідних величинах (кількість знаків, рядків, абзаців, колонок, сантиметрів квадратних і т.і.) заносяться у бланк контент-аналізу.
Застосування кількісних процедур при реалізації контент-аналізу дозволяє в певному ступені уникнути суб'єктивних зміщень в сприйнятті та інтерпретації змісту документів. Для підвищення надійності інформації, яка отримується за допомогою методу, можна застосувати декілька прийомів:
1. Метод “снігової грудки” як засіб забезпечення максимальної наповнюваності поля смислових одиниць: спочатку смислові одиниці виділяються з одного тексту, відібраного для аналізу, потім – з другого; процедура продовжується, доки досліднику не зустрінеться жодної нової смислової одиниці.
2. Оцінка змісту смислових одиниць експертами.
3. Співвіднесення даних контент-аналітичного дослідження з аналогічною інформацією, отриманою за допомогою інших методів (опитування, спостереження і т.д.).
4. Кодування тексту різними кодувальниками за ідентичними інструкціями, або застосування різних стратегій обліку одних й тих самих смислових одиниць.
Таким чином, за умов дотримання всіх методичних та процедурних вимог, метод контент-аналізу забезпечує досить високий ступень надійності наукової інформації. На користь значущості методу контент-аналіза у дослідженнях проблем молоді говорить той факт, що його нерідко застосовують як самостійний засіб отримання соціально значущої інформації, та досить часто - як додатковий з метою уточнення або підтвердження результатів опитування чи спостереження. До того ж, вивчення документів активно застосовується для збирання попередньої інформації щодо досліджуваного об’єкту. Основний недолік формалізованого методу, пов’язаний з трудомісткістю процедур i техніки проведення, певною мірою компенсується за умови застосування спеціальних програм опрацювання документів на ЕОМ.
Питання та завдання до теми
1. Виділіть основні критерії класифікації документів, які використовуються у дослідницький діяльності ЦССМ.
2. Якими є основні методи аналізу документів у соціальних дослідженнях?
3. Вточніть особливості застосування неформалізованого аналізу документів.
4. Яким є алгоритм реалізації контент-аналізу документів?
5. Назвіть прийоми підвищення надійності інформації, яка отримується за допомогою контент-аналіза.
6. Припустимо, що предметом дослідження є профілактика девіантної поведінки молоді засобами соціальної роботи. Які види документів можуть в даному випадку виступати джерелом інформації для дослідника? Якщо контент-аналіз охоплюватиме офіційні статистичні відомості щодо показників злочинності у молодіжному середовищі, то якими будуть:
- категорії аналізу;
- одиниці аналізу;
- одиниці обліку?
7. Підрахуйте питому вагу змістовної одиниці у текстах, коли відомо, що взагалі у досліджених текстах у 60 випадках вона виявилася головною та у 78 - другорядною, у даному ж тексті у 5 випадках вона виявилася головною та у 9 - другорядною.
4.2 МЕТОД СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В АНАЛІЗІ ПРОЦЕСІВ ТА ЯВИЩ У МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ