| Критерії класифікації | Методи |
| За рівнем знання | Теоретичні та емпіричні |
| В залежності від стратегії одержання та аналізу інформації | Кількісні та якісні |
| За ступенем важливості | Основні та допоміжні |
| За етапом дослідження | Вибірки Вимірювання Збирання інформації Опрацювання даних |
| За сферою, до якої належіть об’єкт дослідження | Соціологічні Соціально-психологічні Соціально-педагогічні Соціально-економічні та ін. |
В залежності від того, на що спрямований процес дослідження, тобто що виступає його об’єктом – окремий індивід, група людей, верства населення чи соціальна спільнота – використовують різні методи одержання соціальної інформації з проблеми, яка цікавить дослідника. Якщо об’єктом дослідження виступає окрема особистість чи невелика соціальна група, застосовують психологічні методи дослідження. Інструменти і методичні засоби психодіагностики дозволяють вивчати соціально-психологічні характеристики як окремої особистості, так й груп людей (наприклад, соціально-психологічний клімат у групі, структуру міжособистісних відносин у навчальних та професійних колективах і т.д.). Психологічні методи активно використовуються фахівцями ЦССМ у профорієнтаційній роботі з молоддю, у організації підбору персоналу установ та організацій, визначенні області перенавчання та підвищення кваліфікації кадрів та в інших областях.
В зв’язку з тим, що об’єктом соціального експерименту чи спостереження не можуть бути надто великі за чисельністю групи людей, ці методи демонструють найбільшу ефективність як засоби соціальної психології та педагогіки. Великі соціальні групи та спільноти є об’єктом соціологічних досліджень. Як правило, для вивчення інтересів, потреб, установок, думок широких верств населення використовують масові соціологічні опитування.
Методи соціальних досліджень, зокрема, тестове та анкетне опитування, інтерв’ю, спостереження, експеримент, є ефективним засобом розв’язання наукових, методичних та практичних завдань, що виникають у педагогічній діяльності. Наприклад, тестове опитування дозволяє оцінювати ефективність заходів, пов’язаних з вдосконаленням методичного забезпечення навчального процесу: в даному випадку метод виступає засобом заміру попереднього стану об’єкта (скажімо, успішності учнів, слухачів курсів підвищення кваліфікації у системі соціального захисту та ін.) та його характеристик після здійснення експериментального впливу (наприклад, після введення в навчальний процес нової методики) та оцінити ефективність цього впливу шляхом порівняння результатів попереднього та послідуючого замірів.