Методика, техніка, процедури соціального дослідження

У соціальних науках існують різні способи визначення поняття “методика дослідження”. У вузькому розумінні методика соціального дослідження – це сукупність методичних засобів, пов’язаних з реалізацією методу. З цієї точки зору методика включає інструментарій збору інформації; наприклад, якщо дослідження проводиться із застосуванням методу анкетування, методика включатиме анкету, інструкцію та завдання на опитування (бланк пошуку респондентів маршрутним методом, квотні обмеження та ін.). Однак більш поширеним є широке трактування змісту поняття “методика соціального дослідження”, згідно з яким під методикою розуміють систему операцій, процедур, прийомів встановлення соціальних фактів, їх систематизації та засобів аналізу [10, с.159]. Як можна бачити, подібне визначення методики соціального дослідження дозволяє включити в це поняття фактично всі складові методології конкретного дослідження – від методів формування вибірки до засобів кількісного опрацювання інформації – за винятком суто аналітичних, логічних процедур та загальнонаукових методологічних принципів.

Техніка – система операцій, пов’язаних з реалізацією конкретного методу. Наприклад, якщо методом одержання соціальної інформації обране опитування, дослідник звертається до техніки “закриття” питань переліком варіантів відповідей [28, с.63]. Реалізація вибіркового методу передбачає уточнення техніки вилучення одиниць спостереження з генеральної сукупності: при цьому може застосовуватися розрахунок “кроку” вибірки, випадково-механічний відбір та інші техніки. До техніки можна також віднести сукупність прийомів контролю якості інформації (експертні оцінки, співставлення з результатами інших досліджень, повторні опитування), статистичні прийоми та математичні розрахунки, пов’язані з класифікацію даних, встановленням емпіричних залежностей, побудовою індексів і т.і. Характерною особливістю технічних прийомів є їх жорстка стандартизація, завдяки чому вони можуть застосовуватися щодо різних об’єктів.

Процедура – це послідовність операцій під час організації та проведення дослідження. Різні дослідження, орієнтовані на аналіз одного й того самого об’єкту, чи на вивчення різних об’єктів ідентичними методами, можуть мати свою процедурну специфіку. Наприклад, вивчення способу життя сучасної молоді може спиратися на одержання на попередньому етапі експертних оцінок з вивчаємої проблеми та на масове опитування як метод збирання основного масиву інформації. Водночас якісь інші аспекти даної проблеми можуть підлягати аналізу із застосуванням методу спостереження чи фокусованого інтерв’ю. При схожих об’єктах вивчення процедури дослідження різнитимуться. Іноді навіть за умови ідентичності методів збирання емпіричних даних дослідження із схожими предметними областями спираються на застосування різних способів побудови вибірки. Наприклад, відомі експерименти, коли інформація одного й того ж самого характеру одержувалася із використанням різних видів вибірки (в одному випадку це був імовірнісний відбір, в іншому – квотна вибірка).

Ефективність будь-якого соціального дослідження суттєво залежіть від ступеню досконалості його методологічного базису. Система методів, конкретні методики, інструменти, процедури, що забезпечують дослідницький процес, дозволяють перейти від стадії усвідомлення актуальності тієї чи іншої проблеми, її теоретичного осмислення, до безпосереднього розв’язання на основі одержаних дослідником емпіричних даних.

Треба відзначити, що система методів соціальних досліджень, є достатньо динамічною. Вона постійно вдосконалюється під впливом цілої низки чинників. По-перше, розвиток самої соціальної реальності, динамічність соціальних об’єктів та явищ викликає необхідність постійних змін у системі засобів їх наукового пізнання. По-друге, взаємодія різних галузей соціального та, взагалі, наукового знання обертається конструктивними запозиченнями та у кінцевому рахунку сприяє розвиткові як конкретнонаукової методології, так й теорії і методології соціальної роботи як нової галузі наукового знання. Іншим важливим чинником вдосконалення методологічного забезпечення соціальних досліджень, в тому числі й з молодіжної проблематики, на сьогодні є зростання затребуваності їх результатів у сфері практичної діяльності. Можна припустити, що це питання дедалі набуватиме все більш актуального характеру.