В зв’язку з тим, що емпіричний базис будь-якої системи знання, в тому числі й соціально-гуманітарного, складають факти та залежності між ними, основним завданням етапу опрацювання та аналізу даних виступає упорядкування, класифікація одержаних фактів та аналіз зв’язків між ними. Етап класифікації та емпіричного аналіза даних передує процедурі їх теоретичної інтерпретації, дозволяючи упорядкувати “сирі” дані, зробити їх доступними для ґрунтовних теоретичних узагальнень.
Класифікацією називають розподілення об’єктів на класи за загальною для кожного класу ознакою. Найбільш розповсюдженим способом класифікації фактів є статистичне угрупування. Воно надає уявлення щодо типів соціальних явищ, залежностей між ними, щодо структури досліджуваних об’єктів. В угрупуваннях кожному значенню ознаки відповідає кількість випадків його появи у масиві, виражена у абсолютних числах (абсолютна частота) чи у відсотках (відносна частота). Сукупність значень ознаки та відповідних частот створюють рядки розподілення. Рядки розподілення з якісною ознакою називають атрибутивними, з кількісною – варіаційними.
Одномірним називають розподілення за однією ознакою, багатомірним – за декількома ознаками одночасно. Як правило, результати розподілень представляють у табличному вигляді. Нижче наведений приклад табличного представлення одномірного розподілення, одержаного при опрацюванні даних за допомогою комп’ютерної програми ОСА (див. таблицю 16).
Таблиця 16