Наукові дослідження, які здійснюються у сфері соціальної роботи з молоддю, суттєво відрізняються між собою залежно від масштабів та складності досліджуваних проблем, строків проведення та наявних ресурсів. Однак будь-яке з них проходить кілька взаємопов’язаних етапів:
Етап підготовки охоплює широке коло теоретичних та емпіричних питань, пов’язаних з вибором методологічних орієнтирів, методичної платформи дослідження (уточнюються методи збору та аналізу інформації, формується макет вибірки), визначенням мети й завдань дослідження, його об’єкту та предмету, що знаходить конкретизацію у програмі дослідження. Надання переваги на користь того чи іншого засобу збирання інформації повинно здійснюватися з врахуванням можливостей її подальшого опрацювання, в тому числі із застосуванням комп’ютерної техніки та спеціальних програм обробки даних. Наприклад, якщо дослідник планує застосовувати до одержаного матеріалу складні види статистичного аналізу (кореляційного, факторного дисперсійного і т.д.) він повинен засвідчитися в тому, що наявне в нього програмне забезпечення (спеціальні комп’ютерні програми опрацювання даних) дозволять здійснити подібні операції.
На підготовчому етапі здійснюється розробка, випробування (пілотаж) та тиражування інструментарію (анкет, бланків інтерв’ю, карток спостереження та ін.), складається план дослідження з визначенням кола обов’язків виконавців.
Польовий етап передбачає отримання первинної соціальної інформації, яка фіксується за допомогою відповідного інструментарію – анкет, бланків інтерв’ю та контент-аналізу, карток спостереження та ін. На стадії підготовки зібраної інформації до її опрацювання на ЕОМ або вручну здійснюється перевірка її якості, за необхідністю – кодування (зокрема, відповідей на відкриті питання).
Етап опрацювання та аналізу отриманої інформації полягає у її систематизації та класифікації (упорядкуванні за певними критеріями), у встановленні, вимірюванні інтенсивності та направленості зв'язків між досліджуваними ознаками за допомогою методів прикладної статистики, якісного аналізу тощо.
Отримані на передньому етапі та згруповані за конкретними ознаками дані підлягають інтерпретації у відповідності до завдань дослідження та висунутих гіпотез.
Етап підготовки звіту за отриманими результатами, розробки та впровадження рекомендацій завершує наукове дослідження. У звіті отримана інформація надається в опрацьованому вигляді, супроводжуючись необхідними висновками та рекомендаціями органам та установам, які здійснюють практичну соціальну роботу з дітьми, сім’ями та молоддю, щодо можливого застосування у практиці соціального управління. Одержання конкретних результатів може передбачати й розрахунок економічного та соціального ефекту від їх реалізації, а також уточнення способів втілення нововведень та оцінювання їх успішності. Таким чином, звіт має за мету підготовку одержаних даних для теоретичної апробації або впровадження на практиці.
Матеріали дослідження також можуть бути представлені у формі монографій, наукових статей, доповідей, публікацій у ЗМІ тощо.
Зміст наданих рекомендацій може відбиватися у конкретних програмах, наказах, планах дій, заходах соціального спрямування. Наприклад, за результатами дослідження соціального становища молоді в регіоні може бути розроблена комплексна програма сприяння розвиткові цієї соціальної групи.
Участь дослідників у процедурі впровадження результатів (якщо вона передбачена), як правило, обмежується координацією або здійсненням нагляду за втіленням пропонованих ними рекомендацій.
Дослідження у сфері соціальної роботи з молоддю, як й будь-які інші наукові дослідження, потребують високої професійної культури організаторів та виконавців, що є однією з передумов отримання достовірної та надійної інформації, обґрунтованих висновків та загальнонаукової спроможності дослідження в цілому.
Види соціальних досліджень проблем молоді
Складність та неоднозначність проблем, які мають місце у молодіжному середовищі та на пізнання яких спрямовуються соціальні дослідження у системі соціальних служб для молоді, обумовлює велике різноманіття підходів та засобів аналізу цих проблем. Досліджувані об’єкти, процеси, явища відрізняються за своїм характером, глибиною, масштабом, спрямованістю (можуть бути соціально бажаними чи деструктивними); деякі з них функціонують достатньо стабільно (скажімо, менталітет, національна психологія), інші ж змінюються порівняно швидко (життєві плани молоді, її політичні орієнтації чи економічна поведінка). Специфіка соціальних об’єктів, які цікавлять дослідника, не може не відбиватися на характері дослідження як засобу їх пізнання та перетворення. На вибір конкретної форми соціального дослідження, звичайно ж, впливатиме його мета, завдання, наявні ресурси та встановлені терміни проведення.
Отже ж, диференціація соціальних досліджень з молодіжної проблематики може здійснюватися за різними критеріями.
За спрямованістю дослідницького пошуку розрізняють фундаментальні та прикладні соціальні дослідження. Фундаментальні (теоретичні) дослідження дозволяють встановити універсальні зв’язки та закономірності, які властиві досліджуваному об’єкту (наприклад, закономірності процесів соціальної мобільності, трансформації соціальних інститутів, соціалізації особистості та ін.). Першочерговим завданням фундаментальних досліджень є отримання принципово нового наукового знання.
Прикладні дослідження є тісно пов’язаними з “емпіричним полем”, з практичною діяльністю. Їх результати придатні для практичного застосування, для розв’язання певного кола прикладних проблем (наприклад, врегулювання процесів територіальної соціальної мобільності, корекції соціалізаційного впливу на особистість дитини і т.п.).
За способом визначення досліджуваної сукупності виділяють суцільні та вибіркові соціальні дослідження. Прикладом суцільних досліджень, коли практично всі одиниці досліджуваної сукупності підлягають обстеженню, є переписи населення, референдуми. Більшість соціальних досліджень охоплюють лише частину одиниць досліджуваної сукупності, яка є більш-менш точною її моделлю та називається вибіркою.
В залежності від досліджуваного об’єкту соціальне дослідження може мати характер монографічного чи порівняльного. Перші спрямовані на вивчення специфіки конкретних, відносно цілісних соціальних об’єктів (наприклад, сім’ї, молоді та ін.). Порівняльні дослідження передбачають співставлення характеристик різних об’єктів за однією чи декількома ознаками. В залежності від дослідницьких завдань порівняння може здійснюватися у просторі в одному й той самому часовому інтервалі та у часі (дослідження об’єктів у динаміці).
Порівняння у просторі може набувати характеру:
- кроснаціональних досліджень (порівняння різних етнічних груп);
- кроссоціальних досліджень (міжнародні, міжрегіональні дослідницькі проекти);
- кроскультурних досліджень (порівняння культурних аспектів соціальних практик представників різних спільнот).
Основною запорукою отримання достовірного знання за допомогою порівняльного дослідження є забезпечення релевантності теоретико-методологічної схеми, яка включає: співставимість об’єктів дослідження (наприклад, якщо здійснюється порівняння ціннісних орієнтацій молоді різних країн, необхідно чітко встановити вікові критерії віднесення індивідів до цієї соціально-демографічної групи та додержуватися їх), максимальна ідентичність основних понять та показників, репрезентативність, еквівалентність семантики опитувальників. Необхідно брати до уваги той факт, що методика, яка розроблена у відповідності до конкретних соціокультурних умов, потребує певної адаптації та послідуючої апробації з врахуванням нового контексту її застосування. Безпосередньо текстова її частина (зокрема, перелік питань анкети) перекладається спочатку на мову, якою розмовляють респонденти, потім - на мову оригіналу. Вихідний текст та текст, отриманий унаслідок подвійного перекладу, порівнюються з метою досягнення у подальшому максимальної ідентичності.
Порівняння у часі (повторні дослідження) може здійснюватися у різних формах.
Об’єктом панельних досліджень виступає певна група індивідів (панель), склад якої на кожному етапі обстеження залишається незмінним. Звичайно ж, кожна стадія дослідження передбачає застосування ідентичної методики. Під час організації панельного дослідження, як правило, виникають наступні проблеми: вибування членів панелі внаслідок мобільності та смертності, а також “ефект панелі” (індивіди відчувають постійну увагу з боку дослідників та можуть змінювати свою поведінку, “підлаштовуючись” під дослідників, чи навпаки, перешкоджаючи нормальному ходу процеса збору інформації). У першому випадку доцільно замінити вибувших з панелі респондентів іншими, які мають аналогічні соціальні характеристики (стать, вік, професія, освіта і т. і.). “Ефект панелі” подолати цілком немає можливості, але встановити його наявність та, відповідно, певним чином скорегувати дозволяє застосування у дослідженні контрольної групи, яка не підлягатиме впливу часового фактору.
Трендові дослідження спрямовані на встановлення тенденцій розвитку певного явища чи процесу. Об’єкт дослідження, тип вибірки та інші складові застосованої методики на різних етапах залишаються незмінними, але коло респондентів кожного разу буде іншим. Наприклад, трендовим буде дослідження професійних орієнтацій учнівської молоді, яке на кожному етапі охоплюватиме випускників загальноосвітніх шкіл.
Моніторинг - це систематичне відстеження стану актуальних соціальних проблем. Це можуть бути соціально-демографічні проблеми, проблеми бідності, безробіття, екологічні, політичні і т.д. Наприклад, дослідження може спрямовуватися на регулярне (скажімо, з інтервалом у один рік) обстеження умов соціалізації дітей у неблагополучних сім’ях.
Лонгітюдне дослідження має за мету виявлення змін у специфіці досліджуваного об’єкту, що виникають у процесі його функціонування чи розвитку. Об’єктом лонгітюду, як правило, виступає конкретна соціальна група, як правило, вікова, яка досліджується з певною регулярністю. В зв’язку з означеною специфікою, у сучасній літературі можна побачити застосування як синоніму лонгітюду поняття “когортні дослідження”, тобто дослідження представників певної когорти. Лонгітюдне дослідження надає можливість встановити, яким чином з часом змінюються певні характеристики досліджуваної групи чи її окремих представників (зокрема, цінності індивідів, їх інтереси, світогляд і т.д.).
На відміну від лонгітюду, кроссекційні дослідження спрямовані на порівняльний аналіз представників різних когорт в один й той самий проміжок часу (наприклад, можуть порівнюватися молодь й батьківське покоління). Такий спосіб порівняння становить окремий тип, бо не є за своїм характером порівнянням у часі чи просторі.
За типом завдань виділяють пошукові, пілотажні, описові, експериментальні, проектно-конструкторські дослідження.
Пошукові (розвідувальні, зондажні) дослідження спрямовані на конкретизацію дослідницької проблеми та засобів її розв’язання. Вони, як правило, передують більш масштабним соціальним дослідженням.
Пілотажні дослідження передбачають апробацію підходів, методів, інструментарію та процедурного апарату дослідження. Наприклад, застосування у масовому опитуванні анкети передбачає попереднє її апробування на невеличкій вибірці респондентів (50-100 осіб). Як правило, склад опитуваних диктується міркуваннями зручності (доступності), та може включати представників полярних груп, які, поряд з іншими підгрупами, у подальшому ввійдуть у вибірку масового опитування.
Описові дослідження дозволяють скласти уявлення про структурні та функціональні особливості досліджуваного об’єкту, динаміку його розвитку. Прикладом описових досліджень є опитування громадської думки, дослідження ринку (товарів, послуг і т.д.).
Під час експериментальних досліджень встановлюються причинні зв’язки між складовими об’єкту дослідним шляхом (наприклад, вплив стилю керівництва учнівським колективом на ефективність навчальної діяльності). Такі дослідження проводяться у спеціально створених експериментальних умовах.
Метою проектно-конструкторських досліджень є розробка планів, проектів, прогнозів, програм з метою вдосконалення об’єкту. Наприклад, за результатами дослідження можуть розроблятися програми сприяння соціальному розвитку певної соціальної спільноти (молоді, сільського населення і т.і.) чи галузі народного господарства.
В залежності від сфери, до якої належить об’єкт, дослідження у системі соціальних служб для молоді можуть спрямовуватися на аналіз стану проблем у професійної, економічної, соціокультурної, духовної, освітньої, демографічної та інших сферах її життєдіяльності