Організм людини і його нормальна мікрофлора є єдиним взаємопов’язаним і взаємозалежним природним комплексом, стан якого у значній мірі визначає здоров’я людини. Нормальна мікрофлора є одним із перших бар’єрів, який забезпечує специфічну резистентність і гомеостаз внутрішнього середовища організму людини.
Мікробоценоз кишечника є важливим чинником у формуванні й встановленні імунної системи і визначає опірність організму до кишкових інфекцій. Зокрема, представники нормальної мікрофлори впливають на збільшення секреції імуноглобуліну А (Ig A) в просвіт кишківника [63]; кишкові ацидофільні палички, ентерококи і біфідобактерії володіють вираженими антагоністичними властивостями, за допомогою яких вони здатні пригнічувати ріст патогенних бактерій [60].
Також однією з основних функцій нормальної мікрофлори кишечника є участь в обмінних процесах організму господаря. Її представники можуть розщеплювати неперетравлені харчові рештки та брати участь у синтезі вітамінів групи В, вітаміну К, нікотинової та фолієвої кислот, різних біологічно активних сполук.
Порушення якісного та кількісного складу нормальної мікрофлори травного тракту супроводжують різні за етіологією патологічні стани. Зміни складу мікробоценозу кишечника, у свою чергу, спричиняють низку порушень метаболічного та імунного статусу, що свідчить про наявність тісного зв’язку між нормофлорою організму, його імунною реактивністю та перебігом багатьох біохімічних процесів.
Останнім часом широкого поширення набуло дослідження коротколанцюгових жирних кислот (КЖК) в різних біологічних субстратах. КЖК продукуються мікрофлорою товстої кишки і забезпечують багатофакторний вплив на фізіологію клітин кишечника. Доведена участь цих сполук у енергозабезпеченні епітелію, процесах росту і диференціювання колоноцитів, постачанні субстратів ліпо- і глюконеогенезу, підтримці іонного обміну, здійсненні антибактеріального ефекту і блокуванні адгезії патогенів, активації місцевого імунітету та ін. [2]. Тому результати дослідження КЖК, відображаючи стан мікробоценозу товстої кишки, можуть використовуватися для ранньої діагностики та корекції виявлених порушень у пацієнтів із захворюваннями травного тракту [3].
Зміни складу нормальної мікрофлори кишечника можуть виникати внаслідок інфекційних захворювань, стресу, прийому антибіотиків, хіміопрепаратів, дії радіаційного випромінювання, отруєнь, нераціонального харчування та багатьох інших екзо- та ендогенних факторів [63].
Як допоміжні компоненти у різних лікарських засобах застосовуються консерванти для запобігання розвитку в них мікроорганізмів. З такою метою часто використовують парабени, зокрема пропілпарагідроксибензоат (ніпазол). Механізм дії парабенів на мікроорганізми полягає в тому, що вони порушують структуру клітинної мембрани, денатурують внутрішньоклітинні білки та вступають у реакції з деякими коферментами. Однак, на сьогоднішній день, відсутні дані про їх вплив на нормальну мікрофлору кишечника людини [28, 56].
Зв'язок з науковими роботами установи:дана робота є частиною наукової теми "Вплив консервантів лікарських засобів на мікрофлору кишечника тварин" (державний реєстраційний номер – 0111U006982).
Метою даної роботи було дослідити вплив консерванту ніпазолу на якісний склад та популяційний рівень мікрофлори кишечника білих щурів та склад коротколанцюгових жирних кислот вмістимого товстої кишки тварин.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1. Вивчити склад та популяційний рівень мікроорганізмів порожнини товстої кишки білих щурів під впливом ніпазолу в концентрації 10 мг/кг.
2. З’ясувати дію досліджуваної концентрації консерванту на мукозну мікрофлору слизової оболонки товстого кишечника білих щурів.
3. Дослідити якісний та кількісний склад коротколанцюгових жирних кислот вмістимого товстого кишечника білих щурів, яким вводили ніпазол.
Об’єкт дослідження: мікроорганізми, виділені із слизової оболонки та порожнини товстої кишки білих щурів, коротколанцюгові жирні кислоти вмістимого товстого кишечника тварин.
Предмет дослідження: дія ніпазолу на мікрофлору кишечника лабораторних тварин та склад коротколанцюгових жирних кислот вмістимого товстої кишки щурів.
Наукова новизна. Вперше встановлено зміни кількості і співвідношення мікроорганізмів мікробоценозу кишечника білих щурів та складу коротколанцюгових жирних кислот вмістимого товстого кишечника тварин внаслідок дії 10 мг/кг ніпазолу.
Практичне значення. Отримані дані розширюють уявлення про механізми розвитку дисбактеріозу, вплив консервантів на організм тварин, і, очевидно, людини. Результати дослідження дії ніпазолу на мікрофлору кишечника макроорганізму можуть допомогти у вирішенні проблеми вибору ефективних та нешкідливих консервантів для лікарських засобів. Проведені експерименти підтверджують можливість використання дослідження коротколанцюгових жирних кислот в якості неінвазивного методу діагностики різних патологічних станів кишечника.
Власні публікації за матеріалами роботи:
Литвин В., Онишко М., Колісник Я. Вплив пропілпарагідроксибензоату на склад коротколанцюгових жирних кислот у вмістимому товстої кишки білих щурів // IX Міжнар. наук. конфер. студ. та аспір. " Молодь і поступ біології": зб. тез, 16 – 19 квітня 2013 р. ─ Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – С. 316.