У процесі еволюції між організмом людини і оточуючими його видами мікроорганізмів виникли симбіотичні взаємовідносини, завдяки яким макроорганізм й бактерії, що його населяють, стали поєднаними між собою біологічними системами. Існування організму людини без притаманної йому облігатної нормальної мікрофлори травного тракту є практично неможливим, оскільки вона відіграє важливу функціональну роль. Мікроорганізми даного біотопу виконують численні функції, зокрема, забезпечують підтримання на оптимальному рівні метаболічних процесів, що протікають у макроорганізмі та створюють високу колонізаційну резистентність організму – господаря по відношенню до патогенних мікроорганізмів. Не дивлячись на те, що мікроекологічна система кишечника є динамічною саморегулюючою системою, існує велика кількість зовнішніх та внутрішніх факторів, здатних вивести її з рівноваги [3, 11].
У фармацевтичній та косметичній промисловості з метою попередження або інгібування росту мікроорганізмів, які можуть становити небезпеку для стабільності лікарських і косметичних засобів, використовують у якості консервантів парабени, зокрема, пропілпарагідроксибензоат (ніпазол). Відомі їх антимікробні властивості, однак як вони впливають на макроорганізм до цього часу невідомо, наприклад, при пероральному застосуванні ліків на мікрофлору кишечника людини.
Метою нашої роботи було вивчити вплив антимікробного консерванту ніпазолу в концентрації 10 мг/кг, яка є допустимою добовою дозою, на видовий склад та популяційний рівень мікрофлори кишечника білих щурів.