Витрати на ветеринарні заходи (Вв) поділяються на прямі та непрямі (загальновиробничі і загальногосподарські) витрати. Вони складаються з трудових та матеріальних ресурсів у грошовому виразі, потрібних для здійснення відповідних протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних, зоогігієнічних, організаційно-господарських та інших заходів. До прямих витрат відносять:
- оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих на роботах із проведення ветеринарних заходів, в т.ч. і відрахування на соціальне страхування тощо;
- амортизаційні відрахування від балансової вартості ветеринарного обладнання, апаратів, приладів та витрати на поточний ремонт приміщень і догляд за технікою (експлуатація цегляних приміщень складає 3,2%, дерев’яних – 4,9%, ветеринарних машин, дезінфекційної техніки – 14,5% у рік);
- вартість використаних біопрепаратів, медикаментів, дезінфектантів, перев’язувальних засобів, палива, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, а також інструментів та обладнання малої вартості;
- витрати на спорудження тимчасових забійних площадок, пастеризаційних установок, пропускних пунктів, шлагбаумів, дезінфекційних бар’єрів, знезараження продуктів забою та трупної сировини.
Непрямі витрати включають оплату праці переважно головних та старших спеціалістів ветеринарної медицини, транспортні витрати, на утримання аптек ветеринарної медицини, складів тощо.
При визначенні економічної ефективності ветеринарних заходів встановлюють коефіцієнти захворюваності, летальності, а також питомі величини економічного збитку, що спричиняють хвороби і витрати на ветеринарні заходи.
Додаткову вартість (Дв), одержану за рахунок збільшення кількості і підвищення якості продукції, внаслідок застосування більш ефективних засобів і методів профілактики хвороб тварин, їх лікуваннявизначають за формулою:
Дв = (Врн – Врт) х Ор
Врт і Врн – вартість виробленої чи реалізованої продукції за діючими закупівельними цінами, відповідно, при застосуванні традиційних (базових) і нових (більш ефективних) засобів, у розрахунку на одну оброблену тварину (одиницю роботи), грн.;
Ор – число оброблених тварин новими засобами (об'єм роботи), гол., м2.
Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів (Ее) визначають за формулою:
Ее = Пз + Дв + Ев – Вв
Пз - попереджений економічний збиток, грн.;
Дв - вартість, одержана додатково за рахунок збільшення кількості і підвищення якості продукції, грн.;
Ев - економія трудових і матеріальних витрат внаслідок застосування більш ефективних засобів і методів проведення ветеринарних заходів, грн.;
Вв - витрати на ветеринарні заходи, грн.
Додаткову вартість (Дв), отриману за рахунок збільшення кількості виробленої продукції і підвищення її якості в результаті застосування більш ефективних засобів і методів профілактики хвороб, а також лікування тварин, визначають за формулою:
Дв = (Впн - Впб) х Ор
Впб та Впн - вартість виробленої чи реалізованої продукції та сировини за середніми цінами, відповідно при застосуванні базових (традиційних) і нових (більш ефективних) засобів ветеринарного призначення в розрахунку на одну оброблену тварину (одиницю роботи), грн.;
Ор – кількість оброблених тварин новими засобами (обсяг роботи), гол., м2.
Економічний ефект (Ев), обумовлений зміною поточних і виробничих витрат або капітальних вкладень у ветеринарні заходи, визначають за формулою:
Ев = [(Сб + Ен х Кб) - (Сн + Ен х Кн)] х Ор
Сб та Сн - поточні виробничі витрати на ветеринарні заходи відповідно в базовому і в новому варіантах у розрахунку на 1 оброблену тварину;
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, що дорівнює 0,15;
Кб і Кн - питомі капітальні вкладення на одиницю роботи відповідно в базовому і в новому варіантах, грн..;
Ор - обсяг ветеринарної роботи, яка виконується із застосуванням нових засобів (обсяг роботи), гол., м2.
Економічний ефект від проведення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів на одну гривну ветеринарних витрат (Егрн.) визначають за формулою:
Егрн = Ее : Вв