«Економіка ветеринарної справи» з дисципліни "Організація і економіка ветеринарної справи"

Міністерство аграрної політики України

 

 

 

К.І. Ладиженська, А.Ф. Руденко, В.П. Заболотна

 

Методичні вказівки

для самостійної роботи по темі

«Економіка ветеринарної справи» з дисципліни "Організація і економіка ветеринарної справи" для студентів факультету ветеринарної медицини, спеціальність 7.130.501 – "Ветеринарна медицина"

Луганський національний

Аграрний університет

 

 

Луганськ - 2011

УДК 619:631.16 (076)

 

 

Методичні вказівки складеніЛадиженською К.І., Руденко А.Ф.,

Заболотною В.П.

  Рецензенти: Тимошенко О.П. –д.б.н., професор, Іванюк В.П. –д.в.н., професор

ВСТУП

 

Економічний аналіз ефективності ветеринарних заходів в сучасних умовах набуває важливого значення, оскільки характеризує кінцевий результат праці спеціалістів ветеринарної медицини. Він дозволяє, застосовуючи систему економічних показників, розробити більш ефективні заходи зниження захворюваності та загибелі тварин, підвищення їх продуктивності, скорочення строків перебігу хвороби, підвищення якості продукції та сировини тваринного походження.

Визначення економічних збитків та економічної ефективності ветеринарних заходів з профілактики та ліквідації різних хвороб тварин проводять, користуючись „Методикою визначення економічної ефективності ветеринарних заходів”, затвердженою Головним управлінням ветеринарії МСГ СРСР 4 травня 1982 р.

Під економічною ефективністю ветеринарних заходів слід розуміти сумарний показник (у грошовому виразі), який складається із економічного збитку, попередженого внаслідок проведення ветеринарних заходів, вартості продукції, одержаної додатково за рахунок збільшення її кількості чи підвищення якості, економії трудових і матеріальних витрат внаслідок застосування більш ефективних засобів та методів профілактики хвороб і лікування тварин.

Економічний ефект визначають на основі порівняння (співставлення) показників захворюваності, летальності, продуктивності тварин, якості продукції, витрати праці та ін.

Визначення студентом економічної ефективності ветеринарних заходів дає змогу проаналізувати діяльність спеціалістів ветеринарної медицини та зробити висновки щодо доцільності ветеринарних заходів та закріпити знання по всім розділам програми курсу.

 

 

ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗБИТКУ, ЩО СПРИЧИНЯЄТЬСЯ ХВОРОБАМИ ТВАРИН

31 = М х Ж х Ц – Вф   М – кількість загиблих, вимушено забитих, знищених тварин, гол.;

Наприклад: у ВАТ АФ „Колос” було вимушено забито дві корови, 5 телят віком 1 місяць загинуло. Середня жива маса однієї корови 500 кг, закупівельна ціна 1 кг живої маси 10 грн., виручка від реалізації однієї шкури від корів – 50 грн., телят – 25 грн. Середньодобовий приріст телят в господарстві 200 г.

Збиток від вимушено забитих корів складатиме:

З1 = 2 х 500 х 10 – (50 х 2)=9900 грн.

Для того щоб розрахувати збиток від загиблих телят треба визначити Вт.

Вт = 3,61 х 100=361,0 грн.

Збиток від загиблих телят буде складати:

З1 = 5 х (361+0,2 х 30 х 10) – 50 = 2055,0 грн.

Таким чином, загальний збиток від вимушено забитих та загиблих тварин буде складати З1= 9900+2055,0=11955,0 грн.

 

 

2. Збиток від зниження продуктивності тварин, внаслідок їх захворювання (3₂) визначають за формулою:

3₂ = М х ( В₃ – В_хв) х Т х Ц

 

М – кількість захворілих тварин (ялових маток), гол.;

В₃ і В_хв – середньодобова кількість продукції (молока, м'яса, яєць) одержана відповідно від здорових та хворих тварин в розрахунку на одну голову, кг;

Т – тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин (період карантину, неблагополуччя, перехворювання), дні;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.

 

Наприклад: у ЗАТ «Степове» загальне поголів’я великої рогатої худоби складає 2500 голів. За 6 місяців спостереження та проведення комплексного обстеження поголів’я хворими на лейкоз були 100 корів. Середньодобова молочна продуктивність клінічно здорових 20 кг молока, хворих – 8 кг. Закупівельна ціна 1 кг молока складала 1,1 грн.

З2=100 х (20 – 8) х 180 х 1,1=237600 грн.

3. Збиток від недоотримання приплоду внаслідок захворювання та яловості маток (3₃) визначають за формулою:

3₃ = (К_н х Р_в – Н_ф) х В_п

 

К_н – коефіцієнт народжуваності, прийнятий за плановим показником;

Р_в – можливий контингент маток для розплоду за видами тварин, гол.;

Н_ф – фактична кількість народжених телят, поросят, ягнят, гол.;

В_п – умовна вартість однієї голови приплоду, грн. (В_т, В_п, В_я, В_л).

 

Наприклад: у СТОВ «Щедра Нива» 130 корів м’ясної породи виявилися яловими, внаслідок перехворювання на ринотрахеіт. Загальна кількість поголів’я великої рогатої худоби 2000 гол., в т.ч. 800 корів, 200 гол. биків та 1000 гол. молодняку різних статевовікових груп. Закупівельна ціна 1 кг живої маси 9 грн.

Згідно формули умовна вартість однієї голови буде становити: Вт = 0,088 х 9000=792 грн.

З3=(1 х 800 – 670) х 792= 102960 грн.

4. Збиток від втрати племінної цінності тварин (3₄) визначають за формулою:

3₄ = М_в х (Ц_п - Ц_в)

М_в – кількість тварин, що втратили племінну цінність, гол.;

Ц_п і Ц_в – середня ціна реалізації, відповідно племінних та тих, що втратили племінну цінність тварин, грн.

 

Наприклад: у племінному господарстві „Мрія” 2 кнура породи дюрок виявились хворими на епідидиміт і втратили племінну цінність. Вартість племінної тварини в господарстві 2000 грн., хворої – 1100 грн.

З4=2 х (2000 – 1100)=1800 грн.

5. Збиток від зниження якості продукції (сировини), одержаної від перехворілих, вимушено забитих, загиблих тварин (3₅) визначають за формулою:

3₅ = В_р х (Ц₃ - Ц_хв)

 

В_р – кількість реалізованої продукції зниженої якості кг, шт.;

Ц₃ і Ц_хв – ціни реалізації одиниці продукції (сировини), одержаної відповідно від здорових та хворих тварин, грн.

 

Наприклад: у ВАТ „Чайка” 50 корів виявилися хворими на серозний мастит. Середня молочна продуктивність здорових тварин 4500 кг молока за 305 днів лактації, хворих 2000 кг. Вартість молока вищого сорту становила 1,50 грн., від хворих – 0,70 грн.

З5=2000 х (1,50 – 0,70)=1600 грн.

Для того щоб визначити загальний збиток треба 1600 помножити на 50. Таким чином, загальний збиток в господарстві буде складати 80000 грн.

 

6. Збиток від вимушеного простою робочої худоби (3₆) визначають за формулою:

3₆ = М_р х Т х С_д

 

Мр – кількість робочої худоби, що вимушено простояла, гол;

Т – середня тривалість простою тварин, днів;

Сд – собівартість робочого коне-дня, грн.

Наприклад: у ВАТ „Промінь” 10 коней вимушено простояли протягом п'яти діб. Собівартість робочого коне-дня 10 грн.

З6=10 х 5 х 10=500 грн.

7. Збиток від бракування уражених туш, органів та сировини (3₇) визначають за формулою:

3₇ = П_в х Ц - Д₁

 

Пв – кількість вибракуваної продукції та сировини, кг;

Ц – державна закупівельна ціна продукції та сировини середньої якості, грн.;

Д₁ – вартість продукції чи сировини, отриманих після переробки, грн.

 

Наприклад: на забійному пункті селища „Хороше” було забито 5 свиней. Під час проведення ветеринарно-санітарної експертизи туш і органів лікар ветеринарної медицини вибракував та направив на технічну утилізацію 8 кг печінки, 1 кг легень, 0,5 кг нирок. Закупівельна ціна продукції 7 грн.

З7=9,5 х 7 – 0 = 66,5 грн.

Загальна сума економічного збитку, обумовленого тією чи іншою хворобою, визначається як сума всіх видів збитку:

3з = 3₁+ 3₂+3₃+3₄+3₅+З₆+З₇

За вирішенням вище наведених прикладів загальний збиток становитиме:

Зз = 10090,5+990000+5162,3+1800+80000+0+66,5=1087119,3 грн.

 

ВИЗНАЧЕННЯ ПОПЕРЕДЖЕНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗБИТКУ

Пз1 = Мст х Кз х Кзб – З Мст – загальне поголів’я сприйнятливих тварин, гол.; Кз – коефіцієнт можливого захворювання тварин в неблагополучних гуртах;

Наприклад: у СТОВ „Тихе” 100 телят протягом 60 днів перехворіли на трихофітію. При проведенні диспансеризації сприйнятливими тваринами є 105 гол. молодняку, 50 гол. корів. Середньодобовий приріст телят 250г, хворих – 180 г. Закупівельна ціна 1 кг живої маси 10 грн. Вартість лікування однієї тварини 20 грн.

Для того щоб визначити Пз1 треба вирахувати З2, З, Кз, Кзб.

З2=100 х (0,25-0,18) х 60 х 10 = 4200 грн.

Зз = З2 = 4200 грн.

Кз = 100 / 155 = 0,65

Кзб = 4200 / 100 = 42 грн.

Пз1 = 155 х 0,65 х 42 – 42 = 4189,5 грн.

2. Економічний збиток, попереджений в господарстві внаслідок проведення лікувальних заходів (Пз₂) визначають за формулою:

Пз₂ = М_л х К_л х Ж х Ц – З_з

 

М_л - кількість тварин, яких лікували, гол.;

К_л - коефіцієнт летальності;

Ж - середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

З_з - фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

 

Економічний збиток, попереджений в господарстві внаслідок лікування молодняка тварин (Пз₂) визначають за формулою:

 

Пз₂ = М_л х К_л х (Вп + Сп х Т х Ц) – З_з

 

М_л - кількість тварин, яких лікували, гол.;

К_л - коефіцієнт летальності;

В_п - вартість приплоду при народженні, грн.;

Сп - середньодобовий приріст здорового молодняка, кг;

Т - вік молодняка, який загинув, дн.;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

З_з - фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

 

Наприклад: у ЗАТ „Піонерське” 60 підсвинків захворіли на бешиху. Середня жива маса однієї тварини 80 кг. Під час лікування загибла 1 тварина. Закупівельна ціна 1 кг живої маси 6 грн.

Кл = 1 / 60 = 0,02

З1 = 1 х 80 х 6 – 0 = 480 грн.

З = З1 = 480 грн.

Пз2 = 60 х 0,02 х 80 х 6 – 480 = 96 грн.

3. Економічний збиток, попереджений внаслідок профілактики та ліквідації хвороб тварин в районі (Пз₃) визначають за формулою:

Пз₃ = (М_ср х Кз₂ – Мз_р) х Кз_б

 

Мср - кількість сприйнятливих тварин в районі, гол.;

Кз₂ - коефіцієнт можливого захворювання тварин в районі;

Мзр - кількість захворілих тварин в районі, гол.;

Кзб - питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.;

 

Наприклад: загальне поголів’я великої рогатої худоби в Свердловському районі складає 6000 гол. За 2010 рік в районі захворіло на сказ 5 тварин. Закупівельна ціна 1 кг живої маси великої рогатої худоби 12 грн. Середня жива маса захворівших і загиблих тварин 300 кг. За планом були проведені протиепізоотичні заходи.

Кз2 = 5 / 6000 = 0,0008

З1 = 5 х 300 х 12 – 0 = 18000 грн.

З = З1 = 18000 грн.

Кзб = 18000 / 5 = 3600

Пз3 = (6000 х 0,0008 – 5) х 3600 = 154800 грн.

4. Збиток, попереджений внаслідок хірургічної операції тварин (Пз₄) визначають за формулою:

Пз₄ = М_п х Ц – В_ф,

 

М_п - кількість прооперованих тварин;

Ц - середня вартість тварин (балансова або закупівельна ціна), грн.;

В_ф - можлива грошова виручка при вимушеному забої прооперованих тварин.

 

Наприклад: у племінному господарстві „Литвинове” корові віком 5 років зробили кесарів розтин. Вартість корови 8000 грн. Закупівельна ціна 1 кг живої маси 6 грн. Жива маса тварини 650 кг.

П34=1 х 8000 – 3900 = 4100 грн.

ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ

Витрати на ветеринарні заходи (Вв) поділяються на прямі та непрямі (загальновиробничі і загальногосподарські) витрати. Вони складаються з трудових… - оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих на роботах із проведення… - амортизаційні відрахування від балансової вартості ветеринарного обладнання, апаратів, приладів та витрати на…

Приклад визначення економічної ефективності.

Визначити економічну ефективність лікувальних заходів при бронхопневмонії телят. Умови: у господарстві в зимовий період було 700 телят віком чотири місяців.… Розрахунок економічної ефективності:

Завдання №22:У ТОВ "Шахтар" проводилися проти лейкозні заходи великої рогатої худоби згідно діючої інструкції. У господарстві було 1526 голів худоби, захворіли протягом року 125 голів. Ціна 1 ц молока від здорових тварин 150 грн., хворих - 100 грн. За цей час було продано 273750 л молока зниженої якості На здійснення оздоровчих заходів загальні витрати склали 15432 грн.

Визначтеекономічну ефективність оздоровчих заходів при лейкозі великої рогатої худоби.

 

Завдання №23:У ВАТ "Авіс" у 6 пташниках міститься 126213 голів курей. У другому пташнику захворіла птиця, почався падіж. Було встановлено захворювання хвороба Н'юкасла. У пташнику містилося 20658 голів птиці, пало 7698 голів. Балансова вартість однієї курки 28,2 грн. Загальні витрати на оздоровчі заходи склали (в тому числі і на додаткове щеплення проти хвороби Н'юкасла) 6275 грн.

Визначтеекономічну ефективність оздоровчих заходів при хворобі Н'юкасла курей.

 

Завдання №24:У господарстві було 900 голів свиней. При черговому плановому дослідженні на аскароз виявлено 18 % (162 гол.) уражених тварин. При додатковому дослідженні встановлено, що уражено аскарозом 40 свиноматок і підсвинки. За період проведення оздоровчих заходів пало 2 підсвинка живою масою по 80 кг. Середньодобовий приріст ваги здорових підсвинків - 0,4 кг, а хворих - 0,216 кг. Зниження продуктивності свиноматок не спостерігалося. Через 30 днів після дегельмінтизації продуктивність їх зрівнялася. Дегельмінтизацію проводили піпіразіна сульфатом. Витрати на проведення проти аскарозних заходів склали 4350 грн. Реалізаційна ціна 1 кг живої маси свиней 9,5 грн.

Визначтеекономічну ефективність оздоровчих заходів при аскарозі свиней.

 

Завдання №25:При поголовному гельмінтокопрологічному дослідженні на фермі виявлено 850 свиней уражених аскарозом. Середня вага уражених свиней 70 кг, середньодобові прирости здорових 0,4 кг, а хворих - 0,22 кг. Всі вони оброблені нільвермом у дозі 2 мг / кг. Через 30 днів при контрольному обстеженні виявлено 25 голів уражених свиней, після другого курсу лікувальної дегельмінтизації хворих тварин не виявлено. Загальні витрати на лікування склали 4180 грн. Коефіцієнт летальності дорівнює 0,11, ціна 1 кг живої маси 9,5 грн.

Визначтеекономічну ефективність дегельмінтизації (лікування) свиней, хворих на аскароз.

 

Завдання №26:В одному з господарств загальне поголів'я великої рогатої худоби 750 голів, з яких 23 % захворіло гіподерматозом. Для лікування хворих тварин використовували івомек. Середня жива маса тварин 450 кг, договірна закупівельна ціна 1 кг живої маси 9,5 грн. Загальні витрати склали 1500 грн. Після лікувальних заходів, при досліджені уражених тварин не виявлено. Загальний збиток від гіподерматозу склав 1236 грн.

Визначте економічну ефективність лікувальної обробки великої рогатої худоби проти гіподерматозу.

 

Завдання №27:На птахофермі фермерського господарства містилося 12 тисяч курчат віком 1 місяць. Курчата одного пташника в кількості 6000 шт. захворіли на аскароз (діагноз підтверджено лабораторним дослідженням). Пало 2568 голів курчат. Для дегельмінтизації застосовують піперазину адіпенат, двічі з інтервалом 14 діб. Після повторної дегельмінтизації уражених аскаридами курчат не виявлено. Загальні витрати на оздоровчі заходи склали 6456 грн. Ціна одного курча становила 14,2 грн.

Визначтеекономічну ефективність оздоровчих заходів при аскарозі курчат.

 

Завдання №28:На птахофермі ВАТ "Надія" утримувалося 10500 голів курчат, віком 2 місяці, вагою 0,9 кг. Курчата одного пташника в кількості 3500 шт. захворіли кокцидіозом. Протягом місяця не могли встановити діагноз. У результаті загинуло 19 % курчат. Ціна 1 кг живої ваги 19 грн. Середньодобовий приріст ваги здорового курчати 0,005 кг, хворого 0,001 кг. Для дегельмінтизації застосовували фенотіазін, двохразово з інтервалом 14 днів, через 3 дні після першої обробки апетит у курчат покращився і продуктивність встановилася. При лабораторному досліджені після другої дегельмінтизації уражених кокцидіями курчат не виявлено. Ветеринарні затрати на проведення оздоровчих заходів склали 982,59 грн.

Визначтеекономічну ефективність дегельмінтизації птиці хворий на кокцидіоз.

 

Завдання №29:У ВАТ "Промінь" було 650 телят. Захворіло 120 телят, пало 6 телят віком 4 місяці. Середньодобовий приріст маси здорових телят склав 0,7 кг, хворих - 0,127 кг. Середня жива маса телят 90 кг Тривалість хвороби 10 днів. Реалізаційна ціна 1 кг живої маси - 12 грн. Грошова виручка від реалізації шкур полеглих телят становила 1000 грн., а трупної сировини - 900 грн.

Визначте які заходи (лікувальні або профілактичні) економічно ефективніші, за умови, що ветеринарні витрати на лікування та профілактику рівні і складають - 1826 грн.

 

Завдання №30:У фермерському господарстві утримувалося 150 корів. Захворіло на серозний мастит 25 голів. Середньодобовий удій на фуражну корову склав 12 літрів. Ціна 1ц молока від здорових тварин склала 150 грн. Від хворих молоко після кип'ятіння згодовували поросятам. Ціна 1ц молока від хворих корів склала 100 грн. Тривалість хвороби 10 днів. На проведення лікувальних заходів (застосовували мастісан), витрачено - 975 грн., на проведення профілактичних заходів - 4325 грн.

Визначтеекономічну ефективність лікувально-профілактичних заходів при серозному маститі у корів.

Завдання №31:У загоні для худоби містилося 120 підсисних вівцематок, з 142 головами ягнят віком 20-25 днів. Захворіли 28 ягнят, встановлена причина захворювання – серозний мастит у 21 голови вівцематок. Пало 7 ягнят, 3 було дорізано. Середня вартість ягняти 126 грн. Отримано коштів від реалізації шкур, м'яса змушено забитих і полеглих - 130 грн. Витрачено коштів на лікування 165 грн., на проведення профілактичних заходів 657 грн.

Визначтеекономічну ефективність лікувально-профілактичних заходів при серозному маститі у овець.

 

Завдання №32:У фермерському господарстві зареєстровано захворювання корів ендометритами, що склало 23 % від наявних 212 голів корів. При проведенні лікувально-профілактичних заходів протягом 30 днів, захворювання було ліквідовано. Для лікування застосовували антибіотики (ампіцилін і бісептол), сульфаніламідні та йодосол. Захворювання відбилося на прирості ваги: при нормі 0,8 кг, приріст склав 0,2 кг за добу. Витрати на лікувально-профілактичні заходи склали 2780 грн. Собівартість 1 кг приросту 6,8 грн.

Визначтеекономічну ефективність лікувально-профілактичних заходів при ендометритах великої рогатої худоби.

 

Завдання №33:На свинофермі містилося 560 голів свиней, в тому числі поросята групи 2-4 – 112 голів, серед яких і було зареєстровано захворювання токсичною дистрофією. Пало 12 голів, вимушено забито - 27 голів. Середня вага 1 поросяти 20 кг. Закупівельна ціна 1 кг живої маси свиней 8,7 грн. При проведенні лікувально-профілактичних заходів, захворювання було ліквідовано протягом 30 днів. Загальні витрати склали 2342 грн.

Визначтеекономічну ефективність лікувально-профілактичних заходів при токсичній дистрофії поросят.

 

Завдання №34:На звірофермі міститься 250 голів норок, утримання клітинне. Встановлено захворювання бронхопневмонією, захворіло 16 % норок від загальної кількості. Зареєстровано захворювання серед молодняку віком 5-6 місяців. Середня вага хворих тварин 0,4-0,5 кг. Собівартість однієї голови 216 грн. Пало 12 голів. При проведенні лікувально-профілактичних заходів захворювання норок бронхопневмонією ліквідовано за 30 днів. Загальні витрати склали 2670 грн.

Визначтеекономічну ефективність лікувально-профілактичних заходів при бронхопневмонії норок.

 

Завдання №35:На птахофабриці, де містилося 152000 курей, збільшилось вибраковування курей і знизилася несучість на 23 %. При з'ясуванні причин встановлено їх захворювання жовтковим перитонітом. При проведені лікувально-профілактичних заходів протягом 30 днів захворювання було ліквідовано. Вартість 1 яйця - 0,4 грн. Втрата від недоотримання приросту ваги склала 2454 грн. Загальні витрати на лікувально-профілактичні заходи склали - 12560 грн.

Визначтеекономічну ефективність лікувально-профілактичних заходів при жовтковому перитоніті курей.

 

Завдання №36:На птахофабриці розміщено 125000 бройлерів, віком 60 днів і вагою 2 кг. Розпочався вимушений забій і падіж бройлерів, при цьому було встановлено, що у курей авітаміноз. За період проведення лікувально-профілактичних заходів, які тривали 20 днів, вимушено забито - 12458 голів, пало 250 голів. Вартість 1 кг живої маси курей 8,2 грн. Загальні витрати на лікувально-профілактичні заходи склали 15490 грн.

Визначтеекономічну ефективність лікувально-профілактичних заходів при авітамінозах курей.

 

Рекомендована література

 

1. Зажарський В.В. Методичні рекомендації по визначенню економічної ефективності ветеринарних заходів / В.В. Зажарський, О.В. Проценко. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2006. – 18 с.

2. Євтушенко А.Ф. Організація та економіка ветеринарної справи: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / А.Ф. Євтушенко, М.Т. Радіонов. – К.: Арістей, 2004. – 284 с.

3. Кручиненко О.В. Робочий зошит для семінарських занять та самостійної роботи студентів з курсу “Організація і економіка ветеринарної справи” / Кручиненко О.В., Щербакова Н.С., Передера Ж.О. – Полтава, ПДАА, 2011. – 103 с.

4. Липатова О. А. Методическое указание по выполнению и оформлению курсовой работы по организации и экономики ветеринарного дела [для студентов очного и заочного отделения факультета ветеринарной медицины] / Липатова О. А. – Ульяновск: УГСА, 2007. – 25 с.

5. Никитин И.Н. Организация и экономика ветеринарного дела: учебник для вузов. / И.Н. Никитин, В.Ф. Воскобойник – М.: Гуманитар. изд. центр «Владос», 1999. – 384 с.

6. Организация и экономика ветеринарного дела. Практикум / [И.Н. Никитин, В.Ф. Воскобойник, Н.М. Василевский и др.] – М.: Колос, 1998. – 192с.

7. Организация и экономика ветеринарного дела: метод. указания по выполнению и оформлению курсовой работы / [Чекмарев А.Д., Минеева Т.И., Мещеряков А.Ю. и др.] – М: ФГОУ ВПО МГАВМиБ им. К.И. Скрябина, 2007. – 38 с.

 

 

 

Додаток 1

Коефіцієнти можливої захворюваності, летальності, питомі величини втрат основної продукції при деяких інфекційних хворобах тварин

  Додаток 2

Приблизні (уточнені) коефіцієнти захворюваності, летальності, питомі величини втрат основної продукції при деяких інвазійних хворобах тварин

Додаток 3

Приблизні коефіцієнти захворюваності, летальності, питомі величини втрат основної продукції при незаразних хворобах тварин

  Додаток 4

Коефіцієнти, що характеризують частку витрат праці працівників ветеринарної медицини у загальних витратах праці на виробництво продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах

 

Типи тваринницьких підприємств	Коефіцієнти
Молочні підприємства	0,041
Підприємства по вирощуванню нетелей	0,03
Підприємства з виробництва яловичини	0,027
Свинарські підприємства	0,025
Вівчарські підприємства	0,05
Птахофабрики яєчні	0,022
Птахофабрики бройлерні	0,02
Звірівницькі підприємства	0,018
Конярські підприємства	0,033
Багатогалузеві тваринницькі підприємства з переважним розвитком:
скотарства	0,03
свинарства	0,028
вівчарства	0,042
птахівництва	0,024
Бджолярські підприємства	0,019
Рибницькі підприємства	0,017