Реверсування

З рівняння моменту двигуна М = kФІя видно, що для зміни знака обертаючого моменту необхідно змінити напрям струму в обмотці збудження, або в обмотці якоря. Частіше змінюють напрям струму в обмотці якоря.

 

Регулювання кутової швидкості

 

З рівняння випливають три способи:

– полюсне регулювання, тобто Ф = var ( трохи зменшують магнітний потік Ф, при цьому збільшується швидкість );

– реостатне, тобто Rд = var ( Rд повинно бути розраховано на тривалий режим роботи, при цьому методі будемо мати малий h );

– якірне, тобто U = var, частіше користуються саме цім засобом.

 

9. Електропривод

 

Це електромашинний пристрій, який складається з електродвигуна (або декількох двигунів), передавального механізму до робочої машини та всієї апаратури для керування електроприводом .

Електроприводи бувають керовані та некеровані; групові, індивідуальні та багато двигунові.

 

9.1. Вибір двигуна для електропривода

При проектуванні електроприводів обирають :

- струм – змінний або постійний; якщо не треба регулювати швидкість, то можна використовувати асинхронні двигуні;

- швидкість – мало швидкісні або багато швидкісні; багато швидкісні двигуни мають кращі енергетичні показники, але треба мати на увазі , що двигуну з більшою швидкістю потрібен коштовний передавальний механізм ;

- конструкцію (по ступеню захисту є двигуни ІР23, ІР44, ІР54); обирають за умовами навколишнього середовища;

- потужність двигуна; вона залежить від режиму роботи, яку визначають по навантажувальній діаграмі P(t).

 

Основні режими: тривалий; короткочасний; повторнокороткочасний.

Основні умови вибору потужності двигуна:

- при роботі двигун не повинен перегріватися більш граничної температури , яка залежить від класу ізоляції;

- двигун повинен задовольняти умовам перевантаження та пускового моменту.

Вибір потужності двигуна при тривалому режимі

Необхідну потужність двигуна визначають за навантажувальною діаграмою. Вона показує як змінюється потужність P(t) або момент двигуна M(t) за часом ( рис. 9.1 ).

 

 


Рис. 9.1. Навантажувальна діаграма при тривалому режиміта змінному навантаженні.

Якщо постійне або мало змінне навантаження, то номінальна потужність двигуна повинна наближатися до його середнього навантаження, тобто Рном Рср. У цьому випадку двигун на нагрів не перевіряють.

Якщо змінне навантаження, тобто відхилення навантаження від його середнього значення DР >10% ,то номінальну потужність двигуна попередньо обирають за формулою Рном ³ kРср. Тут коефіцієнт запасу k = 1,1…1,3 ;

Рср=– середня потужність на протязі циклу.

Ураховуючи необхідні Рном та nном, вибирають за каталогом тип двигуна та виписують його номінальні дані Рном , nном , h ном , КМmах=, КМn=.

Користуючись цими даними попередньо обраний двигун перевіряють на нагрів, перевантаження та пускові умови.

 

Перевірка двигуна на нагрів за методом середніх втрат

Втрати це те, що переходить у тепло на протязі циклу. Якщо середні втрати не більше номінальних, тобто DРном DРср, то двигун задовольняє вимогам перегріву. Для визначення середніх втрат на протязі циклу спочатку на кожній ділянці навантажувальної діаграми знаходять коефіцієнт навантаження

.

Далі, використовуючи криву , визначають на кожній ділянці ККД та розраховують втратити DРі. Потім знаходить середні втрати

 
 

Номінальні втрати визначають за формулою

DP ном=(1–ном).