Асинхронним двигуном
Таку схему використовують для приводу живителя дробарки ( рис. 9.6 ).
 |
Рис. 9.6. Схема нереверсивного керування двошвидкісним
трифазним асинхронним двигуном.
Задача 9.1
Визначити пусковий момент трифазного асинхронного двигуна з такими технічними даними:
кВт; 
об/хв; 
2.
Розв’язання
Номінальний момент двигуна 
150 Нм.
Пусковий момент 
Нм
10. Електротехнологічні установки
В цих установках електромагнітна енергія безпосередньо діє на харчові продукти для швидкого і якісного їх оброблення. Частота електромагнітного поля, що діє на продукти знаходиться в межах f = (0…1030) Гц .
10.1. Електростатичні установки
 |
Рис. 10.1. Схема електростатичної установки для розподілу
продуктів на фракції.
Тут частота електромагнітного поля f =0 Гц . В харчової та зерноперероблювальної промисловості використовують такі види оброблення продуктів та зерна: очищення зерна від домішок; розподіл продуктів на фракції( рис. 13.1 ); електрокоптіння риби та м’яса; нанесення консервуючих речовин.
Є установки для розподілу сухих сипких сумішок на компоненти; вертикальні електрокоптінні агрегати, тощо.
10.2. Магнітні установки
 |
Рис. 10.2. Схема стрічкового електромагнітного сепаратора.
Тут частота електромагнітного поля, що діє на продукти також f = 0 Гц . Види оброблення: очищення продуктів від феромагнітних домішок; обробка води теплообмінних апаратів та котлів.
Є стрічкові електромагнітні сепаратори ( рис. 10.2 ) багатополюсні магнітні апарати для обробки води, тощо.
10.3. Низькочастотні термічні установки
В них електричну енергію промислової частоти f = 50 Гц перетворюють у теплову. Використовують такі способи нагріву:
- прямий – для розмороження блоків з рибою, нагрівання води в котлах;
-
непрямий – для готування перших, других та третіх страв, випічки хлібобулочних та кондитерських виробів. Тут використовують трубчаті електронагрівачі ( рис. 10.3 ). Більшість цих установок обладнані автоматикою, наприклад, схема автоматичного регулювання температури пекарної камери з електрообогрівом ( рис. 10.4 ).
Рис. 10.3.-Трубчатий електронагрівач.
Рис. 10.4. Схема автоматичного регулювання температури
пекарної камери з електрообогрівом.
10.4. Високочастотні термічні установки
Тут частота електромагнітного поля f = (104...1010) Гц . Види оброблення продуктів: розмороження риби, м’яса, овочів, фруктів; нагрів, сушіння, обжарення, випічка продуктів; консервування, стерилізація, пастеризація. Приклад, печі СВЧ ( рис. 13.5 ).
Рис. 10.5. Піч СВЧ.
10.5 Установки інфрачервоного випромінювання
В цих установках частота електромагнітного поля, що діє на харчові продукти, f = (1012…1014) Гц . Використовують такі види оброблення продуктів: випічка печива та кексів; сушіння сухофруктів, чаю, борошна, зерна; обжарення, коптіння та підсушення м’ясних виробів; пастеризація молока, кави, фруктових соків. В них використовують терморадіаційні лампи ( рис. 10.6 ), які працюють при зниженому струмі.
Температура нитки цих ламп складає 
= 1600…2200 0C .
Приклад, печі з терморадіаційними лампами для випічки
печива та кексів.
Рис. 10.6. Терморадіаційна лампа.
10.6. Електролізні установки
Приклади таких установок: електрофлотаційне очищення рідких продуктів ( рис. 10.7 ); одержання водню на жирокомбінатах; електрофлотаційна установка.
Рис. 10.7. Електрофлотаційна установка для очищення рідких продуктів.
10.7. Ультразвукові установки
Частота електромагнітного поля, що діє на продукти, складає f = 2 кГц ... 6 мГц. Використовують при готуванні емульсій та дисперсій; обробці вин та соків перед закриттям пляшок; митті та чистці апаратів та скляної тари. Наприклад, автоматизована ультразвукова мийна машина ( рис. 10.8 ).
 |
Рис. 10.8. Автоматизована ультразвукова мийна машина.
11. Електроосвітлювальні установки
Існують електричні джерела світла, це лампи розжарювання і лампи люмінесцентні. Лампи мають такі характеристики :
Uном – номінальна напруга, В;
Pл – потужність, Вт;
Fл – світловий потік, лм (люмен);
c 
– світлова віддача, яка визначає економічність лампи;
Т – термін служби, година .