Узгодження числівників з іншими частинами мови

- Складенi числiвники, що закiнчуються одиницею (21, 51, 321), узгоджуються з iменниками в однинi: разом з трьомастами тридцятьма одним студентом.

- Числівники 2, 3, 4 та складені, що закінчуються ними, вимагають від іменника форми називного відмінка множини: двадцять чотири зошити.

- Числiвники 5-20 та складені, що закінчуються ними, узгоджуються з іменником у формі родового відмінка множини: прочитано двадцять п'ять сторiнок.

- Числiвники, що називають десятковi дроби (8,7; 2,5) поєднуються з iменниками у родовому вiдмiнку: вiсiм i сiм десятих вiдсотка; п'ять з половиною разiв.

- Числiвник, вжитий у сполученнi з „бiльше на ...” або „менше на ...”, має форму Зн. вiдмiнка, яка залежить вiд значення iменника (у назвах iстот Зн. = Р. чи Н., у назвах неiстот - тiльки Н.): бiльше на десятьох студентiв, бiльше на десять студентiв, але бiльше на десять аркушiв.

- Слово половина ніколи не використовується зі словами більша чи менша.