Засади фіскального адміністрування визначаються в загальних та спеціальних законах з питань оподаткування, розгляду цих питань присвячені цілі розділи податкових кодексів демократичних держав.
В Україні, за відсутності Податкового кодексу, засади фіскального адміністрування визначені в Законах "Про систему оподаткування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами", "Про Державну податкову службу в Україні", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Положенні про Державну митну службу України.
Знаковою подією на шляху докорінної модернізації фіскального адміністрування стало прийняття Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", основні положення якого введені в дію з 1 квітня 2001 року.
Закон в першу чергу спрямований на подальшу гармонізацію стосунків платників податків та фіскальних органів. Через механізм узгодження податкових зобов'язань досягається реальне забезпечення прав платників податків, уніфіковано терміни подання декларацій та сплати платежів, регламентовано процедуру примусового стягнення податкового боргу, істотно знижено розмір штрафних санкцій за податкові порушення.
Одночасно фіскальні органи отримали додатковий важіль впливу на законопослушність платників у вигляді жорстких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання податкових зобов'язань, у відповідності до світової практики їм надані права за певних умов визначати податкові зобов'язання платників із використанням непрямих методів.
Спеціальні положення стосовно адміністрування окремих платежів визначаються Законами Верховної Ради, Указами Президента України, Декретами та Постановами Кабінету Міністрів України, нормативними документами Державної податкової адміністрації та Державної митної служби України, Пенсійного фонду та органів управління соціальним страхуванням.
Особливістю фіскального адміністрування є те, що воно регламентується не тільки законодавством з питань оподаткування, але й іншими законодавчими нормами, зокрема банківським, адміністративним, цивільним та кримінальним законодавством.
Зважаючи на те, що адміністрування податків та внесків до державних цільових фондів регулюється численними законодавчими актами, норми яких в окремих випадках вступають в колізію, важливо керуватися актом, який стоїть вище у ієрархічній драбині.