Строки давності при стягненні податкового боргу.

Нараховане податкове зобов’язання податковим органом до закінчення строку давності, що трансформується в податковий борг, який виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашені податкового зобов’язання, може бути стягнуто протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання. Такий порядок стягнення податкового боргу застосовується щодо нарахованих податковим органом зобов’язань за тими податковими платежами контроль за сплатою яких вони здійснюють.

При цьому, такий порядок має застосовуватись не тільки до нарахованих податковим органом податкових платежів, але і щодо сум податкових зобов’язань, відображених платником податків у податковій декларації і несплачених у встановлені терміни. Це зумовлено тим, що безнадійний податковий борг юридичних і фізичних осіб, у тому числі пеня нарахована на такий податковий борг з врахуванням штрафних санкцій, щодо яких закінчився строк давності підлягають списанню. При цьому, активи платника податків з дня закінчення строків давності звільняються від податкової застави.

Отже, строк давності, який дорівнює 1095 календарним дням, застосовується як щодо стягнення податкових зобов’язань, самостійно нарахованих податковим органом, так і щодо тих податкових зобов’язань, які були задекларовані платником податків.

Відлік строку давності погашення податкового боргу здійснюється від дня узгодження нарахованого податкового зобов’язання. У випадку самостійного нарахування податковим органом податкового зобов’язання, вони вважаються узгодженими в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком апеляційного узгодження. Стягнення податкового боргу також здійснюється протягом 1095 календарних днів з дати подання декларації, а у випадку несвоєчасного подання – безпосередньо день подання такої декларації. Строк давності не застосовується при стягненні податкового боргу, коли платник податків не подає декларацію.

Також, стягнення податку може проводитись без дотримання строків давності у випадку, якщо судом установлено здійснення злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою – платником податків щодо умисного ухилення від сплати податкового зобов’язання. Для порушення кримінальної справи необхідне проведення попередньої перевірки суб’єкта господарювання з метою визначення величини податкового боргу. Таким чином, відсутність строку давності можлива за наявності кримінального злочину тільки для стягнення вже нарахованих сум податків.

Крім того, строки стягнення податкового боргу встановлюються до повного його погашення у тому випадку, якщо такий платіж стягується за рішенням господарського суду. Виняток становить податковий борг визнаний безнадійним.

На думку фахівців податкової служби відлік строку давності розпочинається з дати відображення в картках особових рахунків сум податкового боргу, тобто – від фактичної дати виникнення такого податкового боргу, з урахуванням сум податкового боргу, які залишилися несплаченими на 1096 день. Щодо стягнення та нарахування суми соціальних зборів і внесків строки давності відсутні.