Дія адміністративного арешту активів поширюється на платників податків - юридичних осіб, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичних осіб, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та сплачувати податкові платежі, пеню та штрафні санкції.
Адміністративний арешт активів платника податків не поширюються на процедуру затримання або вилучення товарів або інших предметів відповідно до встановлених митних правил в Україні, що не пов'язані із порушенням податкового законодавства.
Адміністративний арешт активів платника податків визначено, як виключний спосіб забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх
активів, які підлягають такому арешту, крім дій щодо їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт накладається на будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту. У разі вилучення активів ризик, пов'язаний з їх зберіганням або втратою їх функціональних чи споживчих якостей, покладається на орган, який прийняв рішення про таке вилучення.
Арешт активів може бути повним або умовним:
- повним арештом активів визнається виключна заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його активами з їх тимчасовим вилученням або без нього;
- умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами.
Дозвіл на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення імовірності його погашення.
Арешт активів застосовується, якщо з'ясовна одна з таких обставин:
- платником податків порушено правила відчуження активів, що заходяться у податковій заставі.При виникненні такої обставини податковим органом встановлюється чи є юридична або фізична особа платником податків на загальних підставах, наявність непогашеної суми податкового боргу, що зафіксована в податковому обліку такого платника, знаходження активів у податковій заставі, повідомлення кредиторів про податкову заставу та характер і розмір забезпечених нею зобов'язань, а також відшкодування збитків таким особам, що виникають у разі неподання зазначеного повідомлення;
- факт виїзду фізичної особи, яка має податковий борг, за кордон.У разі виникнення зазначеної обставини податковий орган зобов’язаний встановити чи виступає така фізична особа платником податків відповідно до норм податкового законодавства, наявність непогашеної суми податкового боргу, факт оформлення такою особою виїзду за кордон, незалежно від мотивів такого виїзду. При встановленні факту виїзду особи, яка має податковий борг, підрозділи податкової міліції здійснюються заходи щодо стягнення її активів для забезпечення сплати податкових платежів за якими виникла така заборгованість;
- платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов'язаннями, іншими ніж податкові, крім випадків, коли стосовно такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство.За наявності такої обставини податкові органи встановлюють факт порушення господарським судом щодо платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, провадження у справі про банкрутство, а також наявність заходів по забезпеченню грошових вимог кредиторів згідно з Господарським процесуальним кодексом України та статтею 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;
- відмова платника податків від проведення перевірки стану збереження активів, що знаходяться у податковій заставі, за наявності законних підстав для її проведення.В даному випадку фіксується факт не допуску податкового керуючого Актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується податковим керуючим та понятими особами, а в разі незнайдення платника податку обов'язково складається акт про факт його незнайдення.
При цьому слід знати, що наявність рішення є обов'язковою умовою застосування процедури арешту активів, а обов'язковою умовою прийняття такого рішення є подання відповідного підрозділу податкової міліції. У такому поданні міститься інформація про наявність у платника податків активів (банківських рахунків, майна тощо), що знаходяться у володінні, розпорядженні або користуванні інших осіб.
Таке рішення приймається у терміни не пізніше 24-ї години робочого дня, наступного за днем надходження (реєстрації) такого подання. Рішення обов'язково реєструється у журналі реєстрації протоколів про застосування адміністративного арешту активів платника податків із зазначенням:
- номера, дати та часу винесення рішення; дати та часу подання підрозділу податкової міліції про застосування арешту активів, посади, звання, прізвища та ініціалів керівника підрозділу;
- загальної вартості (у гривнях) активів, що підлягає арешту;
- обставин або кількох обставин, згідно з якими застосовано такий арешт. У журналі також реєструються мотиви відмови в прийнятті рішення про застосування арешту активів, документи, що дають право на прийняття такого рішення.
Рішення про застосування адміністративного арешту активів надсилається рекомендованим листом або вручається особисто під розписку:
а) банкам, що обслуговують платників податків, з вимогою тимчасового зупинення активних операцій з рахунків такого платника податків, крім операцій з: погашення податкових зобов'язань та податкового боргу; сплати боргу за виконавчими документами або за задоволеними претензіями в порядку досудового врегулювання спорів, якщо такі виконавчі документи або претензії набрали юридичної сили до моменту виникнення права податкової застави;
б) платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів;
в) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження.
Після прийняття податковим органом рішення про арешт активів податковий керуючий, на якого покладено функції виконавця рішення, складає протокол про застосування адміністративного арешту активів, надсилає рішення про арешт активів та організовує опис активів платника податків.
Опис активів платника податків проводиться у присутності його посадових осіб або їх представників, а також не менше двох понятих. За відсутності посадових осіб платника податків або їх представників опис його активів здійснюється у присутності понятих. У разі потреби для проведення опису активів може бути залучено оцінювача.
За наслідками проведення опису активів платника податків складається протокол про застосування адміністративного арешту активів платника податків, який має містити опис та перелік активів, що арештовуються, із зазначенням назви, кількості, мір ваги та індивідуальних ознак і, за присутності оцінювача, - звичайних цін. Активи, що підлягають опису, пред'являються посадовим особам платника податків або їх представникам та понятим для візуального контролю. Податковий керуючий визначає порядок збереження та охорони описаних активів.
У випадку застосування арешту на активи, що знаходяться у податковій заставі, рішення керівника податкового органу (його заступника) має бути невідкладно вручене особам, що зазначені у протоколі про тимчасове затримання. Якщо місцезнаходження
осіб, зазначених у протоколі про тимчасове затримання активів, не виявлено або якщо активи були затримані за відсутності таких осіб, яким вони належать на правах власності або інших правах, рішення про арешт активів розміщується на дошці податкових оголошень. При цьому, день розміщення такого рішення вважається днем його вручення.
Адміністративний арешт може бути накладено на активи терміном до 96 годин від години підписання відповідного рішення. Зазначений термін не може бути продовжений в адміністративному порядку за винятком випадків, коли власника активів не встановлено. Для продовження терміну адміністративного арешту керівник податкового органу (його заступник) має право звернутися до господарського суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав, які вказують на те, що звільнення активів з-під арешту може загрожувати їх зникненню або знищенню. При цьому господарський суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення. Зазначені терміни не включають години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Проведення адміністративного арешту активів у період з 20-ї години до 9-ї години наступного дня не допускається, за винятком випадків, коли такий арешт є невідкладним у зв'язку з обставинами кримінальної справи відповідно до закону.
Якщо активи звільняються з-під режиму адміністративного арешту у зв'язку з погашенням повної суми податкового боргу платника податків, то керівником податкового органу приймається рішення щодо звільнення з-під арешту всіх активів такого платника шляхом надіслання такому платнику відповідного повідомлення. При частковому задоволені вимог податкового органу, щодо погашення податкового боргу, рішення про звільнення з-під режиму арешту активів платника податків виноситься на ту частину, яка фактично погашена.
Повторне застосування адміністративного арешту активів не дозволяється у випадку, коли такі активи платника податків звільнено з-під арешту у зв'язку із закінченням граничного терміну його застосування.
Зупинення адміністративного арешту активів платника податків здійснюється у зв'язку із:
а) скасуванням рішення керівника податкового органу (його заступника) про такий арешт. Застосовується, якщо під час апеляційної процедури, орган вищого рівня або суд скасовує рішення керівника податкового органу про застосування такого арешту;
б) погашенням податкового боргу платника податків;
в) ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;
г) наданням податковому органу належних доказів третьою особою про належність арештованих активів до об'єктів права власності цієї третьої особи;
ґ) закінченням граничного терміну накладення адміністративного арешту;
д) прийняттям рішення судом (господарським судом) про зупинення адміністративного арешту згідно з вимогами законодавства з питань банкрутства.