Визначальною стороною податкових відносин є платники податків та зборів, які формують бюджет та цільові державні фонди. В найбільш загальному розумінні платниками податків є юридичні та фізичні особи, які у відповідності до законодавства зобов'язані сплачувати податки.
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" дещо уточнив визначення платників податків, віднісши до кола платників юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок! утримувати і сплачувати податки, збори, пеню та штрафні санкції.
Принцип справедливості при побудові податкових систем демократичних держав передбачає створення необхідних умов для захисту інтересів платників, оптимального! поєднання владних повноважень фіскальних органів і праві та обов'язків платників податків.
Права та обов'язки платників податків, як правило, визначаються на найвищому законодавчому рівні – конституціях, податкових кодексах, спеціальних законах з оподаткування.
У вітчизняному законодавстві відсутній єдиний документ, який регламентував би права та обов'язки платників. Тому вони визначаються рядом законів України, Декретів та постанов Кабінету Міністрів України, Указів Президента України, наказами та інструкціями центрального податкового органу.
Так, Законом України "Про систему оподаткування" за платниками податків закріплені права подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування, одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, оскаржувати рішення державних податкових органів та дії їх посадових осіб. Законом "Про податок на додану вартість" платникам податків надано право самостійно зареєструватися платниками податку на додану вартість, коли така реєстрація для даного платника не є обов'язковою. Закон України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" надає право громадянам, які за своїми переконаннями відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, працювати за раніше встановленими формами обліку і здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Істотно розширені права платників податків у відповідності з нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами". Вперше на законодавчому рівні зроблена спроба захистити інтереси платників податків від можливих санкцій, зумовлених нормативною неврегульованістю окремих аспектів оподаткування, колізіями положень одних і тих же, або різних нормативних документів. Впроваджено правило, згідно з яким у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення у межах апеляційного узгодження приймається на користь платника податку.
Платникам надано право оскаржувати в судовому порядку рішення податкових органів щодо видання інструкцій або податкових роз'яснень які, на думку платника, суперечать нормам або змісту відповідного податку. Законодавче закріплено право платників податків безкоштовно отримувати будь-яке податкове роз'яснення. За дії, вчинені у відповідності до такого податкового роз’яснення при подальшій його зміні, вони не можуть бути притягнені до відповідальності.
По шляху розширення та систематизації прав платників податків пішли розробники проектів Податкового кодексу України. В урядовому проекті, яких знаходиться на розгляді Верховної Ради України, за платниками податків передбачено закріпити такі основні права:
- користуватися податковими пільгами;
- одержувати відстрочення та розстрочення платежів;
- безкоштовно отримувати від податкових органів інформацію про податки та податкове законодавство;
- отримувати за запитом письмові роз’яснення з питань застосування податкового законодавства;
- бути присутнім під час проведення податкових перевірок, ознайомлюватися з актами перевірок та отримувати їх копії;
- давати органами податкової служби пояснення стосовно обчислення та сплати податків, а також за актами перевірок;
- оскаржувати дії податкових органів;
- представляти свої інтереси в органах податкової служби безпосередньо або через свого представника;
- отримувати надмірно сплачені платежі;
- вимагати від посадових осіб податкових органів дотримання вимог чинного законодавства, вимог податкового законодавства України та міжнародних договорів України;
- вимагати від органів державної податкової служби України та їх посадових осіб додержання податкової таємниці та конфіденційної інформації.
Основний обов'язок платників - сплачувати податки, закріплений в статті 67 Конституції України. В чинній редакції закону при систему оподаткування на платників податків покладені такі обов’язки:
Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:
1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;
2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);
3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;
4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.
Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України. У разі укладення мирової угоди у процедурі провадження у справі про банкрутство заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у розмірах, визначених мировою угодою, укладеною у порядку, встановленому законами України.
Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням, а також у разі смерті платника.
Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) мають право:
1) подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування у порядку, встановленому законами України;
2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведених державними податковими органами;
3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їх посадових осіб.
Фінансові установи зобов'язані подавати органам державної податкової служби на їх письмовий запит відомості про наявність і рух коштів на поточних та вкладних (депозитних) рахунках платників податків - клієнтів цих установ у порядку, встановленому законом.
Фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів у встановлений законом термін. Керівник та інші посадові особи фінансових установ притягаються до відповідальності відповідно до закону за:
1) невиконання вимог, передбачених частинами першою і другою цієї статті;
2) неподання органам державної податкової служби повідомлень про закриття рахунків платників податків і зборів (обов'язкових платежів) - юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності;
3) здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків - суб'єкта підприємницької діяльності (крім банку) до отримання документально підтвердженого повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття такого рахунку на облік.
Урядовим проектом Податкового кодексу на платників податків покладено також обов’язки ставати на облік в податкових органах, вести податкових облік та складати податкову звітність та у встановленому порядку подавати її до податкових органів.