Вимiрювання рiвня iнтенсивностi та спектрального складу шуму проводиться за допомогою шумомiрів, аналiзаторів спектра шуму та полосових фiльтрів.
Найбiльшого поширення в гігієнічній практицi набули шумомiри “Шум–1” і “УШВ–1”, шумовiбровимiрюючий комплекс “ШВК–1” та вимiрювач шуму і вiбрацiї типу “ВШВ–003”. Як аналiзатори шуму використовують октавні фiльтри, котрі вимiрюють рiвнi звукового тиску в кожнiй октавi шуму, що дослiджується.
Шумомiри різних конструкцiй, як правило, складаються з датчика (мiкрофона), пiдсилювача та вимiрювального пристрою і мають частотнi (“Лiн”,“А”,“С”) та часовi (“F” – швидко, “S” – повiльно, “I” – iмпульс) характеристики.
В ході вимiрювання рiвнiв звуку (дБА) застосовується характеристика “А”, при вимiрюваннi рiвнiв звукового тиску в октавних смугах – характеристика “Фiльтри”. Характеристика “Повiльно” свідчить про проведення вимiрювання постiйного та деяких інших видів шуму, головною характеристикою яких є середній рівень, а характеристика “Iмпульс” – про вимiрювання рiвнiв iмпульсного шуму. Характеристика “Швидко” застосовується в ході вимірювання шуму, який коливається у часi.
У випадку відсутностi приладу для частотного аналiзу шуму можна отримати орієнтовну оцiнку характеру шуму, порiвнюючи значення на шкалах “дБС” та “дБА” (при рiзницi 0–2 дБ шум високочастотний: вище 1000 Гц, 2–5 дБ – середньочастотний: 400–1000 Гц, 5 i бiльше дБ– низькочастотний: до 400 Гц.
Вимірювання шуму на робочих мiсцях повинно проводитися при роботi не менш ніж 2/3 технологiчного обладнання та при увімкненій вентиляцiї. При цьому мiкрофон повинен бути розташований на висотi 1,5 м над рiвнем пiдлоги (якщо робота проводиться сидячи – на рівні голови) i спрямований у бік джерела шуму.
Допустимi рiвнi шуму на робочих мiсцях, що представлені в таблиці, встановлюються та нормуються у залежностi вiд виду трудової дiяльностi (таблиця 1)
Гігієнічна оцінка вібрації проводиться з використанням таких приладів, як вiброметр ВМ–1 або шумовібровимірюючий комплекс ШВК–1 з вiбродатчиком, що забезпечують визначення значень коливальної швидкостi (м/с), вiброприскорення (м/с2) та рівня вібрації (дБ) в октавних смугах частот на робочій поверхнi.
За напрямком дії загальну вібрацію вимірюють на характеристиці "Лин." приладу при натиснутій кнопці 1 m/S2 в положенні перемикача "Делитель–1" – 3 · 103/70 дБ та "Делитель–II" – ´1/50 дБ уздовж вертикальної осі Z (підошви–голова), а також горизонтальної осі X (в сагитальном направлении) та горизонтальної осі Y(зліва–направо).
Локальна вiбрацiя також вимiрюється у трьох взаємно перпендикулярних площинах: Zр (напрям прикладання сили), Xр (вісь рукоятки) та Yp (перпендикулярно першим двом напрямкам) та, як і загальна, розподiляється на низькочастотну – 8 і 16 Гц, середньочастотну – 31,5 і 63 Гц та високочастотну – 125, 250, 500 i 1000 Гц.
За частотним складом загальну вібрацію ділять на низькочастотну, що відповідає октавним смугам – 2 и 4 Гц, середньочастотну – 8 и 16 Гц та високочастотну –31,5 и 63 Гц.
Допустимі рівні вібрації установлюються для загальної транспортної (категорiя 1), транспортно-технiчної (категорiя 2) i технологiчної вiбрацiї (категорiя 3), а також для локальної вiбрацiї з розрахунку 8-ми годинного робочого дня.
Допустимі рівні вібрації на робочих місцях представлені в таблицях 2 и 3.
Гігієнічна оцінка шумо-вібраційної обстановки в робочому приміщенні за результатами вимірювань
Таблиця 1
Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях
| Вид діяльності | Рівень звукового тиску (ДБ) в октавних смугах з середньогеометричними частотами, Гц | Еквівалент-ний рівень шуму, ДБА | ||||||||
| 31,5 | ||||||||||
| Творча діяльність | ||||||||||
| Висококваліфікована робота, що потребує зосередженості | ||||||||||
| Робота, що передбачає одержання акустичних сигналів | ||||||||||
| Робота, що потребує зосередженості | ||||||||||
| Інші види роботи |
Таблиця 2
Гігієнічні норми загальної вібрації
| Технологічна вібрація (м/с та ДБ) | Октавні смуги з середньогеометричними частотами, Гц | |||||
| 31,5 | ||||||
| На постійних робочих місцях виробничих приміщень | 1,3 | 0,45 | 0,22 | 0,2 | 0,2 | 0,2 |
| В службових та адміністративних приміщеннях | 0,71 | 0,25 | 0,13 | 0,11 | 0,11 | 0,11 |
| На складах, в їдальнях та побутових приміщеннях | 0,5 | 0,81 | 0,089 | 0,079 | 0,079 | 0,079 |
| В лабораторіях, учбових та медичних приміщеннях | 0,18 | 0,063 | 0,032 | 0,028 | 0,028 | 0,028 |
Таблиця 3
Гігієнічні норми локальної вібрації
| Вібро- швидкість | Октавні смуги з середньогеометричними частотами, Гц | |||||||
| 31,5 | ||||||||
| м/с | 5,0 | 5,0 | 5,0 | 2,5 | 1,8 | 1,3 | 0,9 | 0,65 |
| ДБ |
Визначення послаблення шуму відстанню
Послаблення шуму відстанню розраховується за формулою 1:
І1 = І0 - 20 lg N/n, (1)
де: І1 - рівень шуму на відстані N метрів, який потрібно встановити;
І0 - відомий рівень шуму на відстані n метрів.
Для визначення логарифмів натуральних величин використовується „Таблиця логарифмів натуральних величин” (табл. 4).
Таблиця 4
Таблиця логарифмів натуральних величин
| Логарифм | Величина логарифму |
| lg 1 | |
| lg 2 | 0,3 |
| lg 3 | 0,5 |
| lg 4 | 0,6 |
| lg 5 | 0,7 |
| lg 6 | 0,8 |
| lg 7 | 0,85 |
| lg 8 | 0,9 |
| lg 9 | 0,95 |
| lg 10 | 1,0 |
Визначення кратності різниці між силою звуку (в скільки разів) за величиною різниці між інтенсивністю звуків
Визначення кратності різниці між силою звуку розраховується за спеціальною перерахунковою таблицею „Залежність між інтенсивністю та силою звука:” (табл. 5).
Таблиця 5
Залежність між інтенсивністю та силою звуку:
| Різниця між інтенсивностями (ДБ) | |||||||
| Відповідна різниця між силою звуків (в скільки разів) |
Ситуаційні задачі