Додаток 1

Інкубаційний період при деяких інфекційних захворюваннях

Хвороби	Тривалість інкубаційного періоду	Оцінка тривалості
Мінімальна	максимальна
Харчові токсикоінфекції Ботулізм Сальмонельоз Холера ГРВІ: грип парагрип аденовірусні хвороби Дифтерія Скарлатина Кашлюк і пара кашлюк Кір Поліомієліт Вітряна віспа Епідемічний паротит Краснуха	0,5 годин 6 годин 6 годин 12 годин 12 годин	1 доба 10 діб 3 доби 5 діб 3 доби	Дуже короткий
2 доби 4 доби 2 доби 1 доба 2 доби 9 діб 5 діб 11 діб 11 діб 11 діб	6 діб 14 діб 10 діб 12 діб 14 діб 17 діб 35 діб 21 доба 23 доби 24 доби	Середній
Туберкульоз Гепатити: А Е С В	20 діб 7 діб 14 діб 14 діб 1,5 міс.	30 діб 45 діб 56 діб 6 міс. 6 міс.	Довгий
ВІЛ-інфекція Сказ	14 діб 7 діб	8 років 1 рік	Дуже довгий

Додаток 2

Мікроорганізми, які найчастіше спричиняють ВЛІ

Група мікроорганізмів	Представники
Факультативні анаероби	Грампозитивні коки: - стафілококи (Staphylococcus): St. aureus, St. epidermidis, St. saprophyticus; - стрептококи (Streptococcus): St. pyogenes, St. viridaris, St. pneumoniae. Грамнегативні палички: - протей (Proteus): Pr. vulgaris, Pr. mirabilis; - ешерихії (Escherichia): E. coli; - сальмонели (Salmonella): S. typhimurium, S. enteritidis, S. cholerae suis, S. paratyphi, S. typhi, S. schottmueleri.
Облігатні аероби	Грамнегативні палички: - псевдомонас (Pseudomonas): Ps. aeruginosa, Ps. acidovarus.
Облігатні анаероби	Грамнегативні палички: - клебсієли (Klebsiella): Kl. pneumoniae, Kl. ozaenae, Kl. rhinoscleromatis; - бактероїди (Bacteroides): Bac. fragilis, Bac. melaninogenicum; - фузобактерії (Fusobacterium): F. nucleatum, F. mortiferum. Грампозитивні коки: - пептострептококи (Peptostreptococcus): Pept. putridus, Pept. anaerobius. Грампозитивні споротворні палички: - - клостридії (Clostridium): Cl. perfringens, Cl. septicum, Cl. oedematicus, Cl. istolyticum.

Додаток 3

Типові функціональні обов’язки посадових осіб лікувально-профілактичних установ по

профілактиці внутрішньолікарняної інфекції

Головний лікар

1. Створює необхідні умови для забезпечення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму в лікувально-профілактичному закладі.

2. Забезпечує централізовану стерилізацію матеріалів та інструментів, камерну дезинфекцію постільних та особистих речей, дезинфекцію та дезинсекцію приміщень і території ЛПЗ.

3. Організовує та забезпечує: правильну експлуатацію місцевих очисних споруд каналізації, знезараження стічних вод інфекційних стаціонарів, своєчасну вивозку сміття, правильну експлуатацію і утримання водопровідної мережі.

4. Організовує навчання персоналу по питаннях дотримання санепідрежиму.

5. Приймає рішення в ситуаціях, що склались по ВЛІ, в т.ч. адміністративного характеру.

Заступник головного лікаря по медичній частині

1. Організовує:

- проведення заходів по дотриманню хворими правил особистої гігієни;

- проведення заходів по профілактиці та боротьбі з педикульозом;

- проведення медичних обстежень персоналу.

2. Керує роботою:

- постійно діючої комісії по санітарно-протиепідемічному режиму і профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій;

- по стерилізації інструментів та по дотриманню правил асептики і антисептики.

3. Контролює повноцінність і режим харчування хворих.

4. Особисто приймає участь:

- в процесі епідобстеження ЛПУ епідеміологом санепідемслужби;

- в проведенні інструктажу лікарів, що поступають на роботу по санепідрежиму.

Головна (старша) медична сестра

1. Здійснює безпосередній контроль на робочих місцях за дотриманням санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму.

2. Проводить інструктаж середніх і молодших медичних працівників на робочому місці по виконанню заходів, які направлені на забезпечення дотримання санітарно-протиепідемічного режиму.

3. Керує роботою Ради медичних сестер, яку направляє на виконання санітарно-гігієнічних норм і правил в лікувально-профілактичному закладі, профілактику внутрішньолікарняних інфекцій.

4. Входить в склад “режимної” комісії лікувально-профілактичного закладу, як правило, являється секретарем цієї комісії.

Заступник головного лікаря по адміністративно-господарського частині

1. Забезпечує своєчасний ремонт будівель і споруд, обладнання; ефективну роботу систем водопостачання і каналізації, санітарно-технічного обладнання, вивозку сміття з утилізацією інфікованих відходів, дотримання необхідних протиепідемічних заходів при пранні білизни.

2. Забезпечує достатню кількість твердого та м’якого інвентаря, засобів для прибирання приміщень, стерилізації та дезинфекції.

3. Забезпечує своєчасний ремонт і ефективну роботу обладнання централізованого стерилізаційного відділення, пральних та дезкамер.

Додаток 5

Окремі нормативні показники для забудови та експлуатації споруд

лікарняно-профілактичного закладу

№ п/п	Показники	Норма
1.	Розміри земельної ділянки для лікарень (на 1 ліжко) при потужності стаціонару: - від 50 до 100 ліжок; - від 100 до 200 ліжок; - від 200 до 400 ліжок.	300-200 м² 200-140 м² 140-100 м²
2.	Площа садово-паркової зони (на 1 ліжко)	25 м²
3.	Озеленення території	Не менше 60%
4.	Розташування об’єктів (споруд, служб), що не мають відношення до ЛПЗ	Заборонено
5.	Розташування контейнерних майданчиків для сміття, споруд локальної каналізації, віварію	Окрема ділянка із окремим в’їздом (відстань від інших погоджується із СЕС)
6.	Розташування відділень: інфекційних, пологових, дерматовенерологічних, психосоматичних тощо	Окремі споруди, відстань між якими не менше 24 м
7.	Розташування дезкамер, автоклав них, пралень суміжно із палатами, лікувальними або процедурними кабінетами, а також над чи під ними	Заборонено
8.	Розташування ліжок за межами палат (коридори, холи), або збільшення їх чисельності понад проектну	Заборонено
9.	Вхід в операційний блок: - для персоналу; - для хворих.	Через сан пропускник; через шлюзи.
10.	Особливості штучної вентиляції операційної зали	Домінування припливу повітря над витяжкою на 20%
11.	Кількість санітарних приладів (унітазів, пісуарів, умивальників) для хворих	1 прилад для 15 чоловіків та 1 прилад на 10 жінок
12.	Кількість води питної та гарячої на 1 ліжко: - лікарні багато профільні; - інфекційних хвороб.	250 л/добу; 500 л/добу
13.	Кількість води на 1 відвідувача поліклініки (питної та гарячої)	15 л

Додаток 6

Розрахунок оптимальної кількості ультрафіолетових опромінювачів

у залежності від розміру приміщення та потужності опромінювача

Потужність опромінювача, Вт
Ширина приміщення, м	Довжина приміщення, м
2,5	3,5	3,5	4,5	4,9
Кількість ультрафіолетових опромінювачів
2,5 - 3,5
3, 5 - 4,5
4,5 - 6, 0
6,0 - 8,0

Додаток 7

Критерії бактеріальної чистоти повітря в лікувально-профілактичних закладах

Приміщення	Загальне мікробне забруднення (кількість умовних одиниць в 1м³⁾	Золотистий стафілокок
Операційні	до початку роботи	не більше 500	–
під час роботи	не більше 1000	не більше 4
Пологові зали	до початку роботи	не більше 500	–
під час роботи	не більше 1000	не більше 4
Маніпуляційні	до початку роботи	не більше 500	–
під час роботи	не більше 1000	не більше 4
Дитячі палати та палати “спільного перебування”	до початку роботи	не більше 500	–
під час роботи	не більше 750	не більше 4
Кімнати для приготування молочних сумішей	під час роботи	не більше 1000	не більше 4
Палати інтенсивної терапії	до початку роботи	не більше 500	–
під час роботи	не більше 750	–
Громадське приміщення	не більше 4000	не більше 40
Житлові приміщення	не більше 2000	не більше 10

ТЕМА №38. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА УМОВ ПЕРЕБУВАННЯ ХВОРИХ ТА ПРАЦІ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

МЕТА:Засвоїти методику гігієнічної оцінки умов перебування хворих та праці медичного персоналу в лікувальних закладах.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Гігієнічні вимоги до окремих структурних підрозділів лікарні (перелік, розміри, взаєморозташування, їх освітлення, мікроклімат тощо):

а) поліклініка;

б) приймальне відділення;

в) основні стаціонарні відділення терапевтичного, хірургічного та інфекційного профілів;

г) дитячі відділення, їх особливості.

2. Гігієнічні вимоги до приміщень, що є обов’язковими для більшості стаціонарних відділень:

а) палати лікарняні (класифікація, площі, мікроклімат, освітлення, облаштування);

б) санітарний блок (перелік та розміри приміщень і місць).

3. Особливості гігієни та охорони праці лікарів, допоміжного медичного та технічного персоналу.

ЗАВДАННЯ:

1. У відповідності до змісту Акту комплексного обстеження лікувально-профілактичного закладу (Додаток 1) провести гігієнічну оцінку:

а) земельної ділянки;

б) поліклініки;

в) приймального відділення;

г) лікувального корпусу;

д) стаціонарного відділення (секції);

е) палати лікарняної.

2. За матеріалами гігієнічної оцінки скласти висновок та обґрунтовані пропозиції.

ЛІТЕРАТУРА: основна:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 485-492.

1. Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 632-657.

1. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 563-585, 592-607.

1. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – К.: Высшая школа. 1983. – Розділ “Гигиена больниц”.

1. А.А.Минх. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 306-319.

1. Сергета І.В. та ін. Тестовий контроль з загальної гігієни та екології людини. Навчальний посібник. – Вінниця, 2005. – С. 46-50.

1. Мороз В. М., Сергета І. В., Фещук Н. М., Олійник М. П. Охорона праці у медицині та фармації. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – С. 271-342

1. Матеріали лекції до теми.

додаткова:

1. Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1993. – Розділ 2.

2. Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я (ДБН В.2.2.-10-2001). – Київ: Держбуд України, 2001. – С. 5-12, 37-39, 77-90.

3. Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров (СанПіН 5279-90). – М., 1990.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Для виконання завдань самостійної роботи відведено 1 практичне заняття, яке проводиться на базі лікувально-профілактичних закладів міста. Вся послідовність робіт та результати обстежень повинні виконуватись у відповідності із Актом комплексного обстеження, що додається до даної методрозробки.

Це складне комплексне завдання, виконання якого базується не тільки на сьогоденній підготовці за темою, але й на знаннях, набутих на минулих лекціях та практичних заняттях, пов’язаних з оцінкою освітлення, мікроклімату, вентиляції, санітарної оцінки проектів будівництва тощо. Виконання завдань буде значно полегшене, якщо студент скористається додатковою інформацією до методрозробок минулих практичних занять за темами: “Гігієнічна оцінка розміщення та планування окремих структурних підрозділів лікарні за матеріалами проекту” та “Гігієнічні основи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Гігієнічні основи санітарно-протиепідемічного режиму. Сучасні методи дезинфекції”.

Враховуючи те, що на більшість питань теоретичної підготовки та виконання завдань можна знайти відповідь у рекомендованій літературі, ми додатково звертаємо увагу на такі особливості:

а) приймальне відділення. Може бути спільним для більшості стаціонарних відділень, окрім: дитячих, інфекційних, пологових, психіатричних та наркологічних відділень.

б) дитячі відділення відрізняються від інших тим, що мають: власне приймальне відділення (покій), материнську кімнату, навчальні приміщення (для школярів тривалої госпіталізації), дитячу молочну кухню (для госпіталізованих дітей віком до 1 року) тощо.

в) палати лікарняних відділень бувають: звичайні (від 1 до 4 ліжок), боксовані, напівбокси та палати-бокс.

г) санітарний блок лікарняного стаціонару містить: 3 туалети та 3 умивальні, душові та ванні кабіни, місця для приготування мийних та дезинфікуючих розчинів, дезінфекції та зберігання предметів догляду за хворими, для ношів, милиць, ціпків, каталок, для тимчасового збирання брудної білизни, для збирання матеріалів для аналізів (кал, сеча) тощо.