Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічній політиці держави належить значна роль у забезпеченні ефективного використання зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів підприємницької діяльності, В Україні на даний час сформувався досить широкий інструментарій зовнішньоекономічної політики, як результат еволюції ринкових відносин у країні та міжнародних економічних відносин у світі, з урахуванням стандартів, норм, правил і процедур, які слалися у міжнародному господарстві.

Конкурентноздатність фірми – це можливість пропонувати товар, який задовольняє конкурентні вимоги споживача, у необхідній кількості, в бажані строки та при найбільш вигідних умовах ( ціна, базисні умови поставки, організація технічного обслуговування, гарантійні зобов’язання тощо).

Взагалі показники конкурентоспроможності містяться в різних річних звітних документах.

Головний показником виступає обсяг операційного прибутку.

До якісних показників можна віднести:

§ Рівень завантаження виробничих потужностей.

§ Обсяг та структура портфелю заказів фірми.

§ Обсяг затрат на НД і ДКР.

§ Обсяг й напрямок капітальних вкладень.

Платоспроможність– це ступінь фінансової незалежності фірми від зовнішніх джерел фінансування своєї діяльності та спроможність у заздалегідь обговорені строки сплатити свої фінансові зобов’язання.

Кредитоспроможність – можливість надання кредитів клієнтам.

Нарахування ввізного (імпортного) мита на товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України, здійснюється відповідно до Закону України " Про єдиний митний тариф".

Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що імпортуються в Україну. Ставки ввізного мита, як правило, встановлюються у процентах до митної вартості товарів ( так зване адвалерне мито). В окремих випадках ставки визначені у встановленому грошовому розмірі на фізичну одиницю товару (штуку, метр, тощо). Таке мито називається специфічним.

З метою підвищення ефективності державного експортного контролю та забезпечення міжнародного авторитету України, дальшого удосконалення структури органів, що здійснюють державне управління в цій сфері, та відповідно до пункту 15 статті 106 Конституції України утворена Державна служба експортного контролю( 01.02.2002 р). Вона є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує реалізацію державної політики експортного контролю.

Важливим засобом державного впливу на фінансову діяльність підприємств у сфері зовнішньоекономічних відносин є прийнята в Україні система валютного регулювання і валютного контролю.

Дуже важливою умовою встановленого в Україні порядку розрахунків з нерезидентами є обов'язок суб'єктів підприємництва завершувати розрахунки упродовж не більше як 90 днів. Якщо при експорті продукції підприємству-експортеру через 90 днів після її відвантаження за кордон не надійшла іноземна валюта, то у підприємства виникає дуже відчутна матеріальна відповідальність перед державою у вигляді штрафу за кожен день прострочення ( зараз це 0,3 відсотка від вартості поставки).

За достовірність даних, наведених у декларації, декларанти несуть відповідальність, встановлену законодавством.

Порушення всіх чинних положень валютного регулювання і валютного контролю тягне за собою як цивільно-правову, так і адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством України, включаючи санкції та позбавлення права вести зовнішньоекономічну діяльність.