Грошова пропозиція має дві форми сутності.
Перша сутність пропозиції грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот, де вони будуть використані як платіжні засоби.
Вважається, що всі економічні суб'єкти одночасно не можуть запропонувати на ринку грошей більше від наявного у них запасу грошей. Тобто фактична маса грошей в обороті є природною межею пропозиції грошей.
Загалом, сумарна пропозиція грошей всіма суб’єктами грошового ринку (ЦБ, комерційні банки, небанківські інституції ─ тобто клієнти банків) вимірюється грошовими агрегатами MO, Ml, М2, М3.
Зазначимо, що М3 - сукупна пропозиція грошей у країні.
Пропозицію грошей небанківськіми інституціями, тобто клієнтами банків, ─ визначають за формулою
Пр = Го + Дп, (12)
де Пр - пропозиція грошей; Го – готівка поза банками; Дп –поточні депозити.
Власниками грошей, що входять до складу елементів пропозиції грошей (Го і Дп) є небанківські інституції (домогосподарства, фірми, державні установи, громадські організації тощо) і вони вирішують, яку частку свого запасу грошей тримати в готівковій формі (у складі елемента Дп). Тому готівка може вільно переходити з позабанківського у внутрішньобанківський оборот, перетворюючись у депозити, внаслідок чого обсяг Го зменшуватиметься, а обсяг Дп збільшуватиметься і навпаки.
Фактори, які впливають на пропозицію грошей з точки зору елементів грошової пропозиції: