Інфляція– процес зниження вартості грошей внаслідок переповнення ними каналів обігу (кількість грошей, які знаходяться в обігу, перевищує суму цін на товари і послуги).
Для суспільства явище інфляції– це процес зміни купівельної спроможності грошей, що супроводжується зростанням цін. Якщо процес зміни купівельної спроможності грошей супроводжується зниженням цін, то це має назву – дефляція.
Наслідки інфляції:
- зростання цін на товари та послуги;
- товарний дефіцит при фіксованих цінах.
Залежно від причин виділяють такі види інфляції:
1. Інфляція попиту.
2. Інфляція витрат (пропозиції).
3. Монетарна інфляція.
4. Інфляція багатофакторна.
Інфляція попиту─ інфляція, викликана підвищенням цін суб'єктів господарювання через підвищення попиту.
Причини інфляції попиту - це зміни в кількості грошей, які є в обігу внаслідок збільшення одного з компонентів сукупних витрат (споживчих витрат, державних витрат, інвестицій тощо та напливу іноземної валюти (імпортована інфляція).
Інфляція пропозиції (витрат)─ інфляція, викликана підвищенням цін суб'єктами господарювання через підвищення витрат на одиницю продукції.
Причини інфляції витрат:
- збільшення номінальної заробітної плати;
- підвищення цін на сировину;
- підвищення рівня оподаткування.
Монетарна інфляція ─ знецінення грошової одиниці обумовлені надмірною пропозицією грошей, завдяки чому збільшуються грошові доходи і платоспроможний попит.
Причини монетарної інфляції:
- державна грошово-кредитна політика, спрямована на досягнення таких цілей, як забезпечення високої зайнятості та економічного зростання. У результаті відбувається зростання пропозиції грошей та їх маси в обороті, що спричинює підвищення попиту і цін на товарних ринках, тобто інфляцію;
- монетизація бюджетного дефіциту за рахунок емісії грошей.
Багатофакторна інфляція ─ інфляція, зумовлена декількома причинами одночасно (наприклад: зростання попиту поряд із надмірною пропозицією грошей і підвищенням цін з боку суб'єктів господарювання).
Макроекономічні наслідки нерегульованої інфляції:
1) довільний перерозподіл доходів (за умови, що об'єм продукції ─ постійний). Збитки отримують: одержувачі фіксованого доходу, кредитори, власники заощаджень. Вигоду можуть отримати: одержувачі плаваючого доходу, дебітори, власники нерухомості та інші особи;
2) відсутність заощаджень;
3) збільшення навантаження на платників податків;
4) ціни не відіграють регулювальної ролі;
5) гроші не є вимірниками економічних процесів.