Позичковий капітал - це грошовий капітал, який надається в позику і дає своєму власнику прибуток у вигляді процента.
Джерело виникнення позичкових капіталів ─ вільні грошові кошти, які виникають унаслідок:
- тимчасового звільнення з обігу коштів підприємств через незбіг у часі грошових надходжень та витрат підприємства;
- накопичення грошових заощаджень населення. Накопичені кошти можуть бути розміщені на рахунках у різноманітних кредитно-банківських установах (або вкладені в цінні папери), що, в свою чергу, приводить до подальшого їх використання у вигляді кредитних ресурсів.
Вільні грошові кошти є капіталом тільки в тому випадку, коли вони виробляють додану вартість і дають прибуток у вигляді підприємницького доходу, процента, ренти тощо. У випадку, коли грошовий капітал не функціонує, він виступає не в ролі капіталу, а в ролі скарбу.
Особливості позичкового капіталу (на відміну від промислового або торгівельного):
17.Позичковий капітал ─ це капітал у грошовій формі, який пропонується на ринку, але продається не сам капітал, а його функція ─ здатність давати прибуток.
18.Позичковий капітал характеризується не привласненням виробленої додаткової вартості (як промисловий і торговельний капітали), а її розподілом між власником грошей та підприємцем.
Використавши позичені кошти і отримавши підприємницький прибуток, позичальник віддає частину прибутку кредитору у вигляді процентів за тимчасове користування коштами кредитора. І тільки частина прибутку залишається підприємцю як прибуток. Тобто прибуток отримали і підприємець-позичальник, і власник позичкового капіталу.
Здатність позичкового капіталу давати прибуток у вигляді процента є його визначальною ознакою.
Ціна позичкового капіталу ─ процент, плата за користування ним. Джерелом сплати процента є додана вартість, що створюється у процесі виробництва. Показник, за допомогою якого розраховується розмір проценту ─ ставка або норма процента.
На практиці норма (ставка) позичкового процента виступає у формі процентної ставки ─ відношення отриманого доходу (процентних грошей) до суми боргу за одиницю часу.
На норму позичкового проценту впливає:
- норма прибутку (має бути > 0). Середня норма прибутку є максимальною межею для норми процента;
- попит та пропозиція позичкового капіталу;
- розміри грошових нагромаджень та заощаджень у суспільстві;
- масштаби виробництва, рівень його спеціалізації та кооперування;
- сезонність умов виробництва та реалізації продукції;
- темпи інфляції, прискорення яких зумовлює підвищення процентних ставок, що слугує захистом від знецінення позичко-вого капіталу;
- рівень кредитно-грошового регулювання економіки Централним банком за допомогою облікових ставок;
- міжнародні чинники, особливо вільне переливання капіталів із країни в країну.
3. У процесі обігу, який відбувається за формулою Г ─ Г, позичковий капітал завжди виступає у формі капіталу (як під час передачі грошей у позику, так і під час їх повернення) і не зазнає трансформації товарів у гроші та навпаки, на відміну від інших форм капіталу.
4. Тоді як відчуження інших форм капіталу відбувається як шляхом продажу, так і шляхом позики, відчуження позичкового капіталу ─ лише через передачу його в позику. Крім того, позичковий грошовий капітал відчужується як товар, тоді як під час відчуження, наприклад, промислового капіталу товар виступає у формі капіталу.
5. Рух позичкового капіталу проходить два етапи:
- кредитор позичає капітал суб'єкту господарювання. Цей етап передує обігу промислового капіталу;
- кредитор отримує свої грошові кошти від боржника разом із процентами. Цей етап є завершальним щодо руху промислового капіталу.
Закономірності руху кредиту:
- зворотність руху вартості, що передана в позичку;
- тимчасовість перебування позиченої вартості в обороті позичальника;
- збереження позиченої вартості у процесі руху і повернення її кредитору в повному обсязі;
- залежність обсягу наданої позички від наявних обсягів вільних коштів.
На макроекономічному рівні:
- кількісні параметри розвитку кредиту (за динамікою зростання кредитних вкладень) повинні бути адекватними динаміці обсягів ВВП. Якщо темпи розвитку кредитних вкладень випереджатимуть темпи зростання ВВП, відбудеться надмірне накопичення грошового капіталу, виникне загроза фінансової кризи, інфляції. Якщо ж темпи розвитку кредиту відставатимуть від зростання ВВП, економіці загрожуватиме демонетизація, криза неплатежів;
- переміщення вільної вартості з сектору домашніх господарств у сектор фірм. Кредит є основним інструментом фінансування зростання капіталу в реальному секторі економіки;
- спрямування коштів з галузей і секторів економіки з низькою рентабельністю у високорентабельні галузі, види виробництва.