Внутрішня каналізація

 

За сферою обслуговування розрізняють об’єднані та роздільні системи каналізації.

Система внутрішньої каналізації складається з таких основних елементів: приймачів стічних вод, гідравлічних затворів, внутріш­ньої каналізаційної мережі (поверхові відвідні труби, стояки, горизонтальні ділянки і випуски) (рис. 14).

 

Рис. 14. Схема внутрішньої каналізації будинку:

1 – витяжна вентиляційна труба; 2 – стояк; 3 – приймач стічних вод; 4 – гідравлічний затвор; 5 – відвідні труби; 6 – випуск; 7 – оглядовий каналізаційний колодязь;
8 – дворова мережа

Приймачі стічних вод	виконують у вигляді відкритих посудин, або воронок, що збирають забруднену воду і від­водять її в каналізаційну мережу. Приймачами стічних вод в більшості випадків служать санітарно-технічні прилади (мийки, раковини, умивальники, ванни, душові піддони, біде, унітази, пісуари); пристрої для прийому виробничих стічних вод (лотки, трапи, приймальні решітки, приямки, воронки тощо); водостічні воронки, які призначені для збору і відведення з даху дощових або талих вод.
Гідравлічні затвори (сифони)
Поверхові відвідні труби	з’єднують приймачі стічних вод зі стояками. Їх встановлюють у місцях розміщення групи санітарних при­ладів ближче до тих приладів, у які надходять найбільш забруднені і найменше розріджені стоки. Стояки встанов­люють відкрито біля стін або приховано у борознах і спеціальних шахтах. Верхня частина стояка у вигляді витяжної труби виводиться на висоту не менше 0,7 м над дахом будівлі, що забезпечує стічних вод.

Внутрішня каналізація закінчується випуском, який підключається до колодязя, що розташований поза будинком.

Стоки виробничої кана­лізації проходять очищення на локальних спорудах і лише потім скидаються в зовнішні мережі. Стічні води від миття посуду, м’яса, риби пропускають через відстійник і жировлов­лювачі . Стічні води від миття овочів проходять через піско­вловлювачі; від картоплечисток – через крохма­леуловлювачі.