Семінарське заняття – 2 години
ПЛАН:
1. Основні етапи і напрями демократизації, відродження й розбудови незалежної України.
2. Міждержавні відносини та міжнаціональні стосунки на сучасному етапі.
3. Сучасні політичні партії в діяльності держави та українського суспільства.
4. Україна і світ. Участь України у вирішенні глобальних проблем сучасності.
5. Значення Конституції України для утворення національної державності.
6. Перспективи економічного та соціального поступу України в ХХІ ст.
Література до теми:[11, 12, 47, 90, 159, 169, 172, 179].
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
Індивідуальні навчально-дослідні завдання (проекти):
Джерела до опрацювання:
Михайло Грушевський „Хто такі українці і чого вони хочуть” (витяги)
...Назва: Україна, українці давня, тільки поширилася вона так велико останніми часами. За давніх часів, коли була Київська держава ... звалася отся держава Руською (...): коло Києва, Чернігова і Переяслава. ...Освіта і право, і всякі порядки київські розходилися по всіх землях, які підлягали Києву – в теперішніх великоруських сторонах, де Москва, Твер, Нижній, і в білоруських краях, де Вітебськ, Могилів, Мінськ. Сі краї теж звалися Руссю, тому що належали до Києва, а проте сама справжня Русь вважалася та, що коло Києва.
Та коли стали татари наші краї пустошити, стали з Києва й інших сусідніх міст люди заможні, багаті, а головне книжні, духовні, переїздити в дальші, затишніші сторони – на Волинь, до Галичини і до країв московських. ...Київський митрополит і вище духовенство осілися замість Києва в Москві. Тоді в галицьких і волинських сторонах поставлено свого осібного митрополита на тутешні краї –щоб не звертатися до московського. Але той митрополит, що з Києва перейшов до Москви, вважався першим і старшим, і його митрополія звалася „Великою Росією”, а ті землі, що тяглися до галицького митрополита, звалися „Малою Росією”. Так стався початок цього поділу ... в 1300 роках. ...Коли за Богдана Хмельницького в 1654 р. об´єдналися землі українські й білоруські з московськими (...) і з того часу пішло се означення „Великої, Малої і Білої Русі”, і звідти ідуть назви великоросів, малоросів і білорусів... Та сі назви були все-таки більш книжні... Між народом вони не приймалися. Зате приймалася у наших людей дедалі все більше назва „Україна” .
...Скоро і відчувалася ріжниця між назвою малоросів і українців. Малоросами називали всяких людей українського роду з України – і таких, що їм байдуже було і до України і до українського життя. А українцями названо людей тих, що добро українського народу ставили метою свого життя і про нього хотіли дбати. Не говорилося се голосно, але почувалося, і уряд се помітив, і стала цензура і начальство дивилося підозріло на назву України, викреслювали її з книжок, з газет.