О блаженний час і день добрий, наповнений усякого блаженства, у який хрестився князь Володимир! І наречений був у святому водохрещенні Василем, і дар Божий осінив його, благодать Святого Духа освітила серце його, і почав заповіді Божі виконувати, і жити праведно по Божому, і віру тверду і непорушну тримати. Хрестив же і всю землю Руську від краю і до краю, а язичницьких богів, вірніше, бісів, Перуна і Хорса і багатьох інших, потоптав, і розтрощив ідолів, і відкинув усі безбожні лестощі, і церкву створив кам’яну <…>
И ти, блаженний князю Володимире, подібне до Костянтина великого створив. Так само, як він вірою великою і любов’ю Божою подвигнувся. <…> Не дивуймося, любі, що чудес не творит після смерті. <…> Але по справах впізнавайте святого, як і сказав апостол: «Плід же духу: любов, терпіння, благовір’я, доброта, лагідність і утриманість…»
Возревнував же князь Володимир справам святих міжів і житію їх; і возлюбив Авраамове житіє, і наслідувати став… істину Іакову, лагідність Мойсеєву, беззлобність Давидову, Костянтина, царя великого, першого царя християнського, правовірність його. Найбільше ж став милість діяти князь Володимир: якщо немічні й старі не могли дійти до князівського двору й необхідне узяти, те в двір їм посилав; усе необхідне блаженний князь Володимир давав немічним і старим. І не можу сказати про всю його милість: не тільки в будинку своєму милість творив, але й у всьому місті, і не в Києві одному, але по всій землі Руській – і в містах, і в селах…