У цьому разі нормується освітленість, а не яскравості. Показники характеризуються точністю зорової роботи (кутовий розмір об'єкта розрізнення та його яскравий контраст k із фоном) і коефіцієнтом відображення робочої поверхні. Введення в норми третьої характеристики зорового процесу ρ обумовлюється необхідністю встановлення відповідності нормованої величини освітленості та яскравості, що визначає рівень зорової працездатності. Таким чином, диференціація нормованої освітленості за трьома критеріями (α, ρ, k), a також вибір загального рівня нормованої освітленості за техніко-економічними показниками повинні визначатися методом мінімуму приведених витрат.
Користуючись даними таблиці в (Л. 1), неважко визначити питомі капіталовкладення на 1 м2 освітлюваної площі для Е = 1 лк:
k =РіСіЕ . (8.7)
Відповідно повні капіталовкладення Ко.у для усієї освітлюваної площі S визначаться як
Ко.y=Sk. (8.8)
Річні експлуатаційні витрати на установку:
а) амортизація:
Эа=0,1Ко.у; (8.9)
б) оплата електричної енергії:
ЭЭ=Э(1+ O.Olε) Ptг (8.10)
в) обслуговування й технічний ремонт освітлювальної установки:
Эо=0,015Ко.у; (8.11)
г) зміна ламп, що вийшли з ладу:
Эл=(nkлtг)/τл; (8.12)
д) чищення світлових приладів:
Эr=(12nc/α)Cr . (8.13)