Метод тілесних кутів первинного використання
Цей метод, запропонований І. С. Дубінкіним [18], призначений для визначення світлового потоку, що безпосередньо падає на площину, перпендикулярну до осі симетрії світильників, від усієї сукупності світильників, розташованих у даному приміщенні.
Світловий потік, що падає на розрахункову площину або стелю, визначається як сума добутків середнього значення сили світла світильника для кожної 10-градусної зони Ia і середнього значення тілесного кута для даної зони, названого автором методу тілесним кутом первинного використання wa :
(16.11)
Тілесні кути залежать не тільки від розмірів розрахункової площини і висоти розташування над нею світильників, але і від розміщення світильників в освітлюваному приміщенні.
1.Тілесні кути первинного використання розраховані для деякої середньої відносної відстані між світильниками L/h, прийнятої автором рівною 1,25, і відношення h0/h = 0,25, де h — відстань від стелі до світлового центра світильників;
2.Тілесні кути первинного значення розраховані для кожної 10-градусної зони і різних значень відносного розміру квадратного приміщення a/h ;
За таблицями можна визначати для заданого розміру приміщення і висоти підвісу світильників світлові потоки, що падають на розрахункову площину (F'p) і потік (Fn’). Користуючись (16.5),визначаємо світловий потік, що безпосередньо падає на стіни (Fс’).
Дослідження показали, що коефіцієнт використання світлового потоку рівнояскравого прямокутника, що світить, щодо рівного і рівнобіжного йому прямокутника дорівнює коефіцієнту використання світлового потоку відносно еквівалентного квадрата
; (16.12)
, (16.13)
де a=a/h, b=b/h - відносні ширина і довжина прямокутника;
аэ — відносна сторона еквівалентного квадрата;
h – висота розташування поверхні, що світить, над розрахунковою площиною.
Як було показано Р. А. Сапожниковим,[19], правило Маргуліса може бути поширено і на випадок розрахунку світлового потоку від сукупності світильників симетричного світлорозподілу при рівномірному їхньому розташуванні, що дозволяє користуватися таблицею для тілесних кутів первинного використання.
Послідовність розрахунку світлового потоку за розглянутим методом наступна:
1) визначаємо відносну сторону квадрата, еквівалентного заданій прямокутній розрахунковій площині 
;
2) знаходимо значення тілесних кутів первинного використання для кожної 10-градусної зони;
3) за знайденим значенням тілесних кутів первинного використання wа і значенням сили світла світильника для середини кожної зони Iа знаходимо зональні світлові потоки, що падають на розрахункову площину або стелю;
4) підсумовуючи добуток Iаwа в необхідних межах (16.10), визначаємо світлові потоки, що падають на розрахункову площину (Fp’) і потік (Fn’).