Визначення середньої яскравості (світності) поверхонь приміщення

У деяких випадках потрібно визначати світлові потоки, що встановилися в результаті багаторазових відображень на стелі (Fn) і стінах приміщення (Fс). Замінивши у визначнику [D] перший стовпець вільними членами (19.7а), одержимо вираз для світлового потоку, що встановився на фіктивній площині, у вигляді

(19.18)

(19.19)

Замінивши всі коефіцієнти використання світлового потоку через коефіцієнт використання світлового потоку відносно фіктивної площини uф.р.,

(19.20)

одержимо

;

;

.

Коефіцієнти А1, В1, C1, що залежать від індексу приміщення і властивостей відбиваючих поверхонь, що обмежують приміщення, являє собою коефіцієнти використання прямих світлових потоків F'с F'с і F'р щодо фіктивної площини.

Для зручності розрахунків значення коефіцієнтів А1, В1, C1, встановлені для різних j і r і зведені в таблиці.

Знайдений з (19.20) світловий потік, що встановився на фіктивній площині, дає можливість розрахувати середню яскравість (світність) стелі, що чисельно дорівнює середній яскравості (світності) фіктивної площини:

, (19.21)

де - площа фіктивної площини, чисельно рівна площі підлоги.

Світловий потік, що встановився на стінах, може бути в свою чергу ,знайдений шляхом заміни у визначнику [D] другого стовпця вільними членами. Тоді одержимо:

, ;

; . (19.22)

Значення коефіцієнтів використання світлового потоку, що безпосередньо падає на фіктивну площину (А2), стіни (В2) і розрахункову площину (С2), відносно стін знаходимо з таблиць залежно від j і r.

Порівнюючи вираз для коефіцієнтів використання прямих світлових потоків А1, В1, C1 відносно фіктивної площини з коефіцієнтами використання А, В і С прямих світлових потоків щодо розрахункової площини, бачимо, що при rр = rф мають місце наступні рівності: В = В1; А = С1 і С = А. Це пояснюється рівністю розмірів і взаємною відносною симетрією розташування фіктивної площини та умовної розрахункової площини.

Визначивши світловий потік, що встановився в результаті багаторазових відображень на стінах, розраховуємо середню яскравість (світність) стін:

, (19.23)

де - площа стін приміщення.

 

Метод Муна–Спенсера. На основі розгляду процесу багаторазових відбиттів усередині правильного паралелепіпеда ці автори розрахували і склали таблиці значень відносної яскравості поверхонь, що обмежують освітлюваний об’єм.

1) Для заданих коефіцієнтів відбиття і розрахованого індексу приміщення, користуючись таблицями, знаходять значення відносних яскравостей ; ; ;

2) за знайденим розподілом світлового потоку світильників Fп ', Fс ', Fр' розраховують яскравості поверхонь приміщення, створювані прямими потоками: ; ; ; (19.24)

3) за знайденим значенням відносної яскравості і значенням яскравості поверхонь приміщення, створюваної прямими потоками, визначають складові яскравості підлоги (Lр)р, (Lр)з і (Lр)п, що в сумі дають шукану яскравість підлоги приміщення.

Розрахунок освітлювальних установок на заданий розподіл яскравості (світності)

Ми розрахували:

1) коефіцієнт використання освітлювальної установки;

2) освітленість у розрахунковій площині;

3) яскравості стін і стелі приміщення.

Але при цьому :

1) співвідношення яскравостей у полі зору, що залежить від співвідношення розмірів приміщення;

2) щільності первинних світлових потоків і властивостей поверхонь, що відбивають, обмежуючих освітлюване приміщення, виходить довільним і може бути отримано тільки багаторазовими наближеннями.

Потрібно знайти розподіл прямих світлових потоків, що гарантує обраний розподіл яскравості в полі зору в заданому приміщенні і властивості, що відбивають, його поверхонь. Для вирішення розглянемо прямокутне приміщення, освітлюване світильниками, розташованими на висоті h над розрахунковою площиною на віддаленні h0 від стелі.

Якщо на фіктивну площину, що проходить через світлові центри світильників, стіни і розрахункову площину, падають відповідно світлові потоки Fп ', Fс ', Fр', то значення сталих світлових потоків будуть визначатися рівняннями :

(19.25)

 

Виразивши коефіцієнти використання світлового потоку через коефіцієнт використання потоку стелі відносно розрахункової площини і перенісши в ліву частину рівняння світлові потоки, що безпосередньо падають від світних елементів на поверхні, що обмежують приміщення, одержимо:

Розділивши перше і друге рівняння на третє і позначивши і :

; . (19.26)

Вираз подамо залежно від світності поверхонь, що обмежують освітлюване приміщення:

(19.27)

де rф, rр, rз — коефіцієнти відбиття фіктивної площини, стін і умовної розрахункової площини;

Rф, R р, Rс — відповідно світності цих поверхонь.

(19.28)

Прийнято регламентувати відношення яскравості поверхні, на якій переважно фіксується погляд до яскравості навколишніх поверхонь. Виразимо величини k1 і k2 через коефіцієнт відображення r0 і світність R0 робочої поверхні:

, (19.29)

Нехай і ,

тоді (19.30)

Підставивши отримані співвідношення, одержимо:

; . (19.31)

 

Розрахований розподіл прямих світлових потоків дозволяє вибрати світильник, що гарантує в розглянутому приміщенні заданий розподіл яскравості (світності) в полі зору.

 

Алгоритм розрахунку:

       
   


Визначаємо індекс 1 2 3

приміщення і за графіками Визначаємо

знаходимо Fр/(Fсв)0; Fф/Fсв

Визначаємо FрFф

       
   
 


4 5

За знайденим світлорозподілом

Ia=f(a) і відношення Fф/Fсв

З графіка за величиною відношення вибираємо тип світильника, що

Fр/(Fсв)0 визначаємо криву відповідає поставленим умовам

сили світла світильника, що забез-

печує необхідний розподіл

світлового потоку в нижній

півсфері між розрахунковою

площиною і стіною

 

Для детального розрахунку використовуємо математичне моделювання, заміну електричними схемами, аналогове моделювання R-сіто