Робочий режим насоса
Насос даної насосної установки працює у режимі, при якому потрібний напір дорівнює напору насоса, тобто при якому енергія, що споживається при русі рідини по трубах насосної установки Нпотр, дорівнює енергії, яка передається рідині насосом, тобто
Нпотр=Нн. (8.7)
Для визначення режиму роботи насоса необхідно в однакових масштабах нанести характеристику насоса Нн і характеристику насосної установки Нпотр. Точка перетину характеристик – робоча точка. Вона визначає робочий режим (рис.8.3).
Рисунок 8.3 – Визначення режиму роботи насоса
8.4 Вибір насоса для роботи в заданих умовах
Задані умови роботи: рід перекачуваної рідини, температура, густина, в’язкість (ρ і ν); подача Q, напір Н, найбільша висота всмоктування hвс (кавітаційний запас Δh), напруга електричної мережі (220В, 380В); характеристика приміщення насосної станції.
Вибір насоса проводять у такому порядку:
1 Розраховують гідравлічні втрати ∑hвт і будують характеристику насосної установки Нпотр=f(Q).
2 Визначають потрібну подачу Q і напір Н на характеристиці насосної установки.
3 За каталогами насосів, що мають відомості про конструкцію, область застосування та характеристики, вибирають необхідний насос.
4 Суміщають характеристику насоса та характеристику насосної установки і визначають робочу точку (Qр, Нр), потім споживану потужність Nсп і к.к.д. η.
5 Вибирають тип електродвигуна ( залежно від умов експлуатації та приміщення):
- за наявності в приміщенні нормальної вологи, заземлення, температури – серії А або А2;
- при експлуатації на відкритому повітрі, у вологому приміщенні – серії АО або АО2;
- при експлуатації в пожежонебезпечному приміщенні – КОМ або ВАО.
8.5 Експлуатація насосних установок
8.5.1 Організація експлуатаційної служби
Надійність роботи насосної установки залежить від організації експлуатаційної служби. Вона забезпечується постійним утриманням усього обладнання, трубопроводів, арматури і приладів у робочому стані. Порядок і режим експлуатації насосної установки обумовлюються її призначенням.
Керівництво експлуатацією здійснює інженерно-технічний працівник відділу головного механіка або головного енергетика.
В обов’язки відповідальної особи входить:
а) систематичний контроль за роботою обслуговуючого персоналу;
б) прийняття відповідальних рішень для зміни режимів роботи обладнання;
в) забезпечення безпечної експлуатації насосної установки;
У приміщенні насосної станції повинні бути вивішені інструкції з експлуатації обладнання і схема насосної установки.
В інструкціях повинні бути зазначені:
а) права і обов’язки обслуговуючого персоналу;
б) послідовність операцій під час пуску і зупинення;
в) режими роботи насосних агрегатів;
г) способи усунення характерних несправностей;
д) рекомендації щодо техніки безпеки і протипожежних заходів.
Особа, яка обслуговує насосну установку, повинна знати будову насосного агрегату, принцип його роботи, призначення і розміщення запірно-регулюючої апаратури та контрольно-вимірювальних приладів.
Персонал насосної станції повинен оперативно діяти у випадках виявлення несправностей у роботі насосної установки.
8.5.2 Основні вимоги до експлуатації насосів
Серед основних вимог можна зазначити такі:
1 Згідно із вказівками інструкції завода-виробника щодо експлуатації і у відповідності до місцевих умов необхідно розробити місцеві інструкції , в яких встановити терміни проведення регулярних перевірок, ревізій, а також робіт з технічного обслуговування та ремонту.
2 Для кожного насоса необхідно завести журнал, за яким можна було б визначати стан насоса, необхідність проведення ревізії або ремонту.
3 Якщо насосні агрегати встановлюють на відкритому майданчику, необхідно звернути увагу на забезпечення постійного підігріву їх при низьких температурах (морозах) під час зупинки, а також на своєчасне зливання рідини з насосів і трубопроводів.
4 Пуск насоса в холодному стані при перекачуванні рідини зі змінною в’язкістю не допускається, тому що це може призвести до його ушкодження.
5 При використанні торцевих ущільнень необхідно виконувати вимоги заводу-виробника.
6. Через визначені періоди необхідно перевіряти муфти, в першу чергу їх центрування. В пальцевих муфтах треба перевіряти стан гумових деталей.
7 Вали резервних насосів через визначений термін часу необхідно провертати вручну, щоб запобігти зчіплюванню їх в місцях сальника.
8 Необхідно постійно перевіряти робочий стан арматури на всмоктувальному та напірному трубопроводах.
9 Клапани поршневих насосів необхідно періодично розбирати і перевіряти їх придатність, а за необхідності шліфувати і притирати.
10 Роторні насоси не потребують особливого догляду, але необхідно стежити за тим, щоб рідина, що перекачується, не мала твердих включень.
8.6 Техніка безпеки при експлуатації
Розглянемо основні заходи безпеки
1 На місці експлуатації насосного агрегату необхідно розробити правила його безпечної експлуатації.
2 Вимоги правил охорони праці повинні бути передбачені в проекті насосної станції, згідно з яким визначають розміщення обладнання і встановлюють проходи до агрегатів, вибирають освітлення, вентиляцію та ін.
3 Вмикання і вимикання насосних агрегатів повинно виконуватися з відома диспетчера або старшого зміни.
4 Якщо на агрегатах виконуються ремонтні роботи, необхідно вжити попереджувальних заходів щодо запобігання їх ввімкненню.
5 Джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів електронасосного обладнання є: незахищені рухомі елементи агрегату; підвищена і знижена температура поверхонь деталей насоса; підвищений рівень вібрації; небезпечний рівень напруги електричної мережі.
6 Стропування насосного агрегату необхідно проводити згідно із схемою креслення.
7 При експлуатації агрегат необхідно заземлити.
8 При роботі агрегату всі рухомі частини повинні бути огороджені.
9 Робота насосного агрегату без запірної арматури не допускається.
10 При проведенні ремонтних робіт двигун повинен бути відімкнений від електричної мережі.
11 При роботі насоса необхідно регулярно контролювати витоки рідини через ущільнення. Якщо вони більші за норму, насосний агрегат необхідно зупинити і провести заміну набивки.
12 На робочих місцях у виробничих приміщеннях необхідно розробити заходи щодо зниження шуму і вібрації.
13 При нещасних випадках необхідно надати першу допомогу потерпілому, а потім повідомити особу, відповідальну за техніку безпеки.
14 У приміщенні насосної станції повинна бути аптечка з необхідними медикаментами для надання першої допомоги у разі нещасних випадків.
15 У приміщенні насосної станції повинні бути в робочому стані необхідні протипожежні засоби (ящик з піском, вогнегасник та ін.).
9 Ремонт і відновлення працездатності машин
9.1 Ремонт машин. Види ремонтів
Технічне обслуговування уповільнює процес зношування машини і зменшує кількість її відмов. Але рано чи пізно для підтримки працездатності машини виникає необхідність у її ремонті.
Сучасне обладнання складається з 3 основних частин: механічної, електричної та електронної.
За способом організації передбачено два види ремонту: плановий і неплановий.
Плановий ремонт, передбачений єдиною системою ТО і ремонту обладнання, виконується через встановлену цією системою кількість годин.
Неплановий ремонт, передбачений системою, але виконується у певному порядку (за необхідності).
За складом робіт передбачено 3 види планових ремонтів: поточний, середній і капітальний.
Розглянемо особливості ремонтів.
1 Поточний ремонт – основний вид ремонту в системі ПЗР (планового запобіжного ремонту), що забезпечує працездатність машини. При поточному ремонті машину частково розбирають на вузли, замінюють або відновлюють окремі вузли і деталі, проводять ревізію механізмів, а також регулювання і випробування машини після ремонту.
2 Середній ремонт відновлює працездатність (справність) і частково ресурс машини. При цьому її частково розбирають і замінюють окремі вузли та деталі.
3 Капітальний ремонт – це відновлення початкових характеристик машини і її ресурсу з повним розбиранням і заміною вузлів та деталей, з базовими включно.
Виконується цей ремонт у більшості випадків спеціалізованими ремонтними підприємствами.