Найпростіші задачі теорії надійності

Головне питання теорії надійності полягає в визначенні ймовірнісних характеристик працездатності системи, якщо відома її структура і ймовірносні характеристики працездатності окремих елементів.

Нехай випадкова величина T – час роботи системи (або окремого її вузла) до моменту втрати працездатності (до відмови). Важливою характеристикою працездатності є математичне сподівання часу безвідмовної роботи MT.

Приклад 1. Показати, що MT=, де P(t) – функція надійності (пункт 2.1.3, зауваження).

Розв’язок. Нехай pT (t) – щільність ймовірності випадкової величини T. Тоді pT (t)=. Використавши формулу інтегрування по частинах, одержимо

.

Оскільки P(+¥)=0, то .

Приклад 2. Час безвідмовної роботи кожного із двох незалежних паралельно з’єднаних елементів (навантажений резерв) розподілений за показниковим законом з параметрами l1 і l2 відповідно. Знайти середній час безвідмовної роботи блока (мал. 3.9).

Розв’язок. Із теорем додавання і множення ймовірностей випливає, що

P(t)=P1(t)+P2(t) P1(t)·P2(t),

де P(t), P1(t), P2(t) – відповідно функції надійності блока, першого і другого елемента. Оскільки P1(t)=, P2(t)=(пункт 2.1.3, зауваження), то

P(t)= .

Таким чином, середній час безвідмовної роботи блоку на підставі результату прикладу 1 дорівнює

.

Якщо l1=l2=l, то MT=3/(2l), що у півтора рази перевищує час безвідмовної роботи одного елемента.

Приклад 3. Система складається із двох паралельно з’єднаних незалежних елементів. Час безвідмовної роботи кожного розподілений за показниковим законом з параметрами l1 і l2 відповідно. До моменту виходу із ладу елемента 1 елемент 2 вимкнено. Він включається в роботу в момент виходу із ладу елемента 1 (ненавантажений резерв). Знайти функцію надійності системи і середній час роботи блоку до відмови.

Розв’язок. Нехай T1 і T2 відповідно час безвідмовної роботи першого і другого елементів, T – час безвідмовної роботи системи (мал.3.10). Тоді T=T1+T2 і, таким чином, на підставі результату прикладу 1 маємо

(тут P1(t), P2(t) – функції надійності першого і другого елементів відповідно). Функцію надійності системи P(t) знайдемо таким чином:

P(t)=1-FT(t)=1–P{T<t}=1–P{T1+T2< t}.

Оскільки щільності ймовірностей незалежних випадкових величин T1 і T2 відомі, то щільність ймовірності їх суми T=T1+T2 можна знайти за формулою (12) розділу 2.2. При цьому потрібно замінити границі інтегрування:

–∞ на 0 внаслідок додатності T1, а +∞ на z внаслідок додатності T2:

.

Тепер знайдемо ймовірність P{T1+T2< t}:

P{T1+T2< t}=P{T< t}=

==

=1–.

І, нарешті, P(t)=1– (1–)=.

Якщо l1=l2=l, то на підставі формули (13) розділу 2.2 pT (t)=λ2t·e-λt·1(t), і, таким чином,

P(t)=

.

При цьому MT=.