Мита, які застосовують на Україні, можуть бути класифіковані за такими ознаками:
1. За способом нарахування мита бувають такі:
Ø адвалерне мито, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом;
Ø специфічне мито, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, що обкладаються митом;
Ø комбіноване мито, що поєднує обидва ці види митного обкладення.
Досвід митного регулювання в Україні свідчить про найбільшу питому вагу адвалерних ставок (75% товарних позицій).
Розмір адвалерних ставок залежить переважно від наявності виробництва в Україні аналогічних товарів. До тих товарів, що не виробляються в Україні, застосовуються низькі або нульові ставки, а до товарів, виробництво котрих добре налагоджене, - високі ставки.
Специфічні і комбіновані ставки ввізного мита переважно застосовуються до тих товарів, щодо яких імовірність заниження митної вартості є високою (підакцизні).
2. За напрямком руху товарів мита бувають:
· експортне (вивізне) мито, що нараховується на товари при їх вивозі за межі митної території України;
· імпортне (ввізне) мито, що справляється митницями при надходженні іноземних товарів на внутрішній ринок України;
· транзитне мито, що справляється митницею при транзиті товару через митну територію України.
Експортне (вивізне) мито має насамперед регулюючий характер і встановлюється, перш за все, з метою обмеження експорту природних ресурсів або тих товарів, на які існує підвищений попит на внутрішньому ринку. Більшість розвинутих країн відмовляється від експортного мита як такого.
В теперішній час застосування вивізного мита в Україні законодавчо передбачене в разі експорту: живої худоби та шкіряної сировини; насіння деяких видів олійних культур; відходів і брухту металів; природного газу. При цьому питома вага експортного мита в загальних надходженнях залишається відносно невеликою.