Дано: AD=4±1 (замикаюча ланка), A1=10, A2=6 (рис. 3.3-1).
Знайти: допуски і відхилення A1, A2.
Застосовуємо метод рівних допусків та метод повної взаємозамінності:
.
Якщо А1 вал, то приймаємо відхилення "в тіло" (рис.3.3-2):
ТА1=1, А1=6-1.
Тоді:
ТА2=ТD-ТА1=2-1=1,
ESA2=ESD+EIA1=1+(-1)=0,
EIA2=EID+ESA1=-1+0=-1.
Якщо ланку А2 важко виготовити з допуском 1, перевіряємо чи можливо досягти точності методом неповної взаємозамінності:
.
Якщо розсіювання розмірів ланок підлягає нормальному закону розподілу (k=1), то приймаємо:
ТА1=1.4, ТА2=1.4,
або ТА1=1, (рис.3.3-3).
Відхилення А2 знаходимо з рівняння: EmD=EmA2-EmA1.
EmA2=EmD+EmA1=0-0,5=-0,5,
ESA2=EmA2+TA2/2=-0,5+0,85=0,35,
EIA2=EmA2-TA2/2=-0,5-0,85=-1,35.
Якщо і такого допуску А2 досягти важко, застосовуємо метод компенсації. З умови зручності виготовлення приймаємо ТА2=2, а ланку А1 вибираємо як компенсатор. У такому випадку фактичний допуск і відхилення замикаючої ланки (рис.3.3-4):
ТD’=ТА1+ТА2=1+2=3,
ESD’=ESA2-EIA1=0-(-1)=1,
EID’=EIA2-ESA1=-2-0=-2.
Знаходимо величину поля компенсації і відхилення:
Dк=ТD’-ТD=3-2=1,
ESк=ESD’-ESD=1-1=0,
EIк=EID’-EID=-2-(-1)=-1.
Ланку А1 можна виготовити більшою на величину Dк і в процесі складання виконати підгонку, зрізаючи Dк (рис.3.3-5), або меншою на величину Dк і використовувати компенсуючі кільця.
Рисунок 3.3 - Проектна задача розрахунку розмірних ланцюгів:
1 – вихідний ланцюг, 2 – метод повної взаємозамінності, 3 – метод неповної взаємозамінності, 4 – фактичний допуск замикаючої ланки, якщо А1 не компенсатор, 5 – метод компенсації (А1 – ланка компенсатор)