Норми часу. Структура операції

Продуктивність технологічного процесуоцінюють кількістю роботи, виконаної за одиницю часу, або кількістю часу, затраченого на виконання роботи.

Технологічне нормування часу– встановлення технічно обґрунтованих норм робочого часу.

Норма часу– регламентований час виконання певного об’єму робіт в певних виробничих умовах одним або кількома виконавцями відповідної кваліфікації [13]. В масовому виробництві нормою часу на виконання технологічної операції є штучний час, в серійному – штучно-калькуляційний.

, (7.4)

, (7.5)

де То – основний час – час на виконання робочого ходу [13], наприклад для зовнішнього точіння вала (рис.7.3):

,

де L– довжина робочого ходу: L=l+l1+l2; l1, l2 - величина врізання і перебігу інструмента; i - кількість робочих ходів; n - частота обертання шпинделя; So – подача; l - довжина поверхні деталі в напрямку подачі.

 

Рисунок 7.3 – Схема для визначення основного часу при точінні

Тд – допоміжний час – час на виконання допоміжних ходів і переходів [13]: холості переміщення інструментів (Тх), установлення і зняття заготовки (Ту.з), керування верстатом (Тк), вимірювання (Твим):

.

Топ – оперативний час [13]: Топ = Тод.

Тобсл – час на технічне та організаційне обслуговування робочого місця [13].

Тпер –час нормованих перерв (час на особисті потреби [13]).

Тп.з –підготовчо-заключний час – час на підготовку виконавців і засобів технологічного оснащення до виконання технологічної операції і доведення до ладу останніх після закінчення зміни і (або) операції для партії заготовок [13].

n – кількість заготовок в партії.

Структура операції– це послідовність виконання основних і допоміжних переходів на операції із зазначенням і особливістю поєднання усіх її складових елементів, яка характеризується складом оперативного часу. Продуктивність операції суттєво залежить від її структури. Розрізняють такі характеристики структури операції:

1 Клас – вказує на спосіб поєднання робочих ходів і виділяється за складом основного часу (То) (рис.7.4).

І клас – послідовне виконання робочих ходів: .

ІІ клас – послідовно-паралельне виконання робочих ходів:

.

ІІІ клас – паралельне виконання робочих ходів: .

Тут n – кількість ходів, які виконуються послідовно, Тоmax –тривалість максимального ходу.

а б в

Рисунок 7.4 – Схема обробки валика на: а - токарно-гвинторізному верстаті (I клас), б - токарно-револьверному верстаті (II клас), в - токарному багаторізцевому напівавтоматі (III клас)

2 Група – вказує на спосіб суміщення допоміжних ходів і переходів з робочими і виділяється складом допоміжного часу (Тд), який не перекритий основним (рис.7.5).

Група 0: .

Група 1: .

Група 2: .

Група 3: (увесь допоміжний час суміщений з основним (То)).

 

а б в

Рисунок 7.5 – Схеми обробки на налагоджених верстатах: а – операція першої групи, б – операція другої групи, в – операція третьої групи (1 – фреза, 2 – установча позиція, 3 - поворотний стіл, 4 – стіл неперервної подачі)

3 Потік – вказує на дублювання процесу обробки однакових поверхонь заготовок у різних установчих позиціях верстата за один цикл обробки (рис. 7.6).

Однопотоковий процес: Топц.

Багатопотоковий процес: Топц/n.

Тут Тц – цикл (тривалість обробки одної заготовки), n – кількість потоків.

Рисунок 7.6 – Циклограми операцій: а - однопотокової, б - багатопотокової без зсуву фаз, в - багатопотокової з зсувом фаз