Точність складання– властивість процесу складання виробу забезпечити відповідність значень параметрів виробу тим, які задані в конструкторській документації. Використовують такі методи досягнення точності при складанні: повної взаємозамінності, неповної взаємозамінності, групової взаємозамінності, пригонки, регулювання.
Метод повної взаємозамінності- метод складання, при якому потрібна точність замикаючої ланки розмірного ланцюга досягається шляхом включення в нього складових ланок без підбору або зміни їх значень у всіх об'єктів (рис. 9.3а):
. (9.1)
Рисунок 9.3 - Методи досягнення точності при складанні:
а - метод повної взаємозамінності, б - метод пригонки, в - метод регулювання
Метод неповної взаємозамінності- метод складання, при якому потрібна точність замикаючої ланки розмірного ланцюга досягається шляхом включення у нього ланок без підбору або зміни їх значень тільки у наперед обумовленої частини об'єктів (рис. 9.3а):
. (9.2)
Метод групової взаємозамінності- метод складання, при якому потрібна точність замикаючої ланки розмірного ланцюга досягається шляхом включення в розмірний ланцюг ланок, що належать до однієї з частин всієї сукупності, на які вони були попередньо посортовані (рис.9.4). Ефективність цього методу знижується, якщо закони розподілу ланок відрізняються.
Рисунок 9.4 - Метод групової взаємозамінності (селекції)
Метод пригонки- метод складання, при якому потрібна точність замикаючої ланки розмірного ланцюга досягається зміною розміру компенсуючої ланки шляхом видалення шару матеріалу (рис. 9.3б):
, (9.3)
де - сума розширених допусків складових ланок.
Метод регулювання- метод складання, при якому потрібна точність замикаючої ланки розмірного ланцюга досягається зміною розміру або положення компенсуючої ланки без видалення матеріалу з компенсатора (рис. 9.3в).