Групування зобов’язань підприємства

Групи	Умовне позначення	Сума рядків балансу	Характеристика
Найбільш термінові	П1	Р 530 – Р 610	Поточні зобов’язання за розрахунками
Короткострокові	П2	Р 500 – Р 520	Короткострокові кредити та позикові кошти
Довгострокові	П3	Р 480	Довгострокові зобов’язання
Постійні	П4	Р 380, Р 430	Зобов’язання перед власниками з формування власного капіталу

Найбільш термінові – це поточні зобов’язання підприємства перед постачальниками, державою і працівниками, оплата яких визначається моментом виникнення заборгованості за наслідками здійснених господарських операцій. Поточні зобов’язання визначаються строком погашення одержаних позикових коштів за період менше одного року. Довгострокові зобов’язання визначаються терміном погашення більше одного року.

Постійні зобов’язання – це зобов’язання перед власниками суб’єкта господарювання в частині формування власного капіталу, які виникають за власним бажанням окремих власників або при ліквідації підприємства.

Побудуємо баланс ліквідності підприємства за даними Додатку 1 (табл. 4.6).

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки наведених груп активів і зобов’язань.

Баланс підприємства вважають абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні співвідношення:

(4.1)

У разі, якщо одна або декілька нерівностей системи мають протилежний знак порівняно з оптимальним варіантом, ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

Порівняння найбільш ліквідних коштів (А₁) і швидко ліквідних активів (А₂) з найбільш терміновими зобов’язаннями (П₁) і короткостроковими пасивами (П₂) дозволяє оцінити поточну ліквідність. Порівняння ж активів, що повільно реалізуються, з довгостроковими і постійними пасивами відображає перспективну ліквідність. Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність (чи неплатоспроможність) підприємства на найближчий проміжок часу до моменту, що розглядається. Перспективна ліквідність є прогнозом платоспроможності на підставі порівняння майбутніх надходжень і платежів.