Метод відносних і середніх величин

В аналітичних дослідженнях використовуються абсолютні та відносні показники діяльності підприємства. Абсолютні величини характеризують кількісну сторону досліджуваного явища чи процесу.

Хоча абсолютні величини відіграють важливу роль у практичній і пізнавальній діяльності людини, виникає необхідність різного роду співставлень. І тоді абсолютні показники розглядаються не тільки самостійно, але й у порівнянні з іншим показником, який приймається за масштаб оцінки або базу порівняння. Отже, абсолютні величини є базою для розрахунку відносних величин.

Відносні величини відображають співвідношення величини явища, що вивчається, з величиною будь-якого іншого явища або з величиною цього явища, але взятої за інший період часу або за іншим об’єктом. Відносні показники отримують в результаті ділення однієї величини на іншу, яка приймається за базу порівняння. Це можуть бути дані плану (прогнозу), базового року, іншого підприємства, середньо галузеві тощо.

Саме відносні величини дають більш точне та наочне уявлення про розвиток того чи іншого економічного процесу. Так, інформація, що підприємство у звітному році отримало чистий прибуток у сумі 1300 тис. грн., має значно менше аналітичне значення, ніж інформація, що це підприємство отримало чистого прибутку на 25 % більше, ніж у минулому році.

Співставлення аналітичних даних здійснюється в різних формах та за різними напрямами. Відповідно до завдань і напрямів порівняння даних в економічному аналізі застосовуються різні види відносних величин, класифікація яких наведена на рис.

Отже, для потреб економічного аналізу використовуються наступні види відносних величин: виконання плану, планового завдання, динаміки, структури, координації, порівняння, інтенсивності, ефективності (див. табл. ).

Таблиця 3