Стратегічний маркетинг сприяв прийняттю стратегії сегментації і диверсифікації, що привело до зростання числа товарів, які пропонуються однією фірмою чи під однією маркою. Так практика посилила взаємозалежність між товарами. Вона проявляється або у формі взаємозамінності («канібалізму»), або у формі взаємодоповнюваності. Зрозуміло, що визначаючи ціну і прагнучи до оптимізації діяльності фірми в цілому, цю взаємозалежність необхідно враховувати.
Ризик «канібалізму». На рис. 7.2 наведено чотири сценарії «канібалізму» між двома марками однієї фірми, старою і новою. Тут кола — це покупці, зона навколо кіл — увесь потенційний ринок. Марка Х — сукупність конкуруючих марок.
Рис. 7.2. Сценарії «канібалізму».
Перша ситуація — найгірша: нова марка не приносить ніякого прибутку, а просто «пожирає» попередню марку фірми. Таке становище можливе лише тоді, коли нова марка набагато рентабельніша за стару.
Друга ситуація є більш бажаною, оскільки нова марка збільшує обсяг продажу і частку ринку, не вплинувши, однак, на позиції конкурента. В цілому операція рентабельна, якщо прибуток, отриманий від продажу нової марки, більше втрат від продажу старої марки.
Третя ситуація — нова марка «поїдає» і частину ринку старої марки, і частину ринку конкурентів, збільшуючи в цілому обсяги продажу. Як і за другої ситуації, необхідно зіставити додатковий прибуток з понесеними втратами.
Четверта ситуація є ідеальною. Нова марка «поїдає» частину ринку конкурентів і залучає нових покупців. Частка ринку збільшується, приносячи в будь-якому випадку позитивний фінансовий результат.
Яким чином уникнути ризику «канібалізму»? Ця небезпека тим більша, чим детальніше фірма сегментує свій ринок. Необхідно позиціонувати свої марки відповідно не лише до конкуруючих марок, а й до своїх власних. Певною мірою «канібалізм» можна допустити, якщо політика великої кількості марок сприяє інтересам фірми загалом.
«Кока-Кола» — гарний приклад компанії, яка від консервативного протекціонізму перейшла до інтенсивної експлуатації марки «Коук» (Сосе), на відміну від фірм «Дієт Коук», «Шеррі Коук», що традиційно використовують ім’я Коук (Сосе).
Компанія, ціль якої — придбання ринкової сили, особливо легко може піти на короткотривале зменшення прибутків внаслідок «канібалізму», якщо така стратегія посилить її позиції в довготривалій перспективі.
Аналіз рентабельності «продуктової лінії».
Визначення ціни на гаму товарів складніше тим, що окрім взаємозалежності попиту існує і взаємозалежність витрат. Наприклад, зміни у виробництві одного товару можуть змінити собівартість інших.
Звернімося до табл. 7.1, яка являє собою маркетингову програму фірми, що реалізує три взаємозалежних товари. Розглядаються такі зміни програми.
Збільшити рекламні витрати на 35 000 грн. у надії на збільшення продажу товару В на 6000 одиниць у разі підвищення ціни на 2 грн., а витрат на упакування — на 0,5 грн. Проте при цьому необхідно очікувати зменшення продажу товару А на 1000 одиниць. Крім того, через обмеження виробничих потужностей продаж товару С знизиться на 3000 одиниць. Чи варто ухвалювати таке рішення на користь товару В.
Таблиця7.1. Аналіз плану маркетингу взаємозалежних товарівгрош. од.
Показник | Товар А | Товар В | Товар С |
Ціна продажу | |||
Прямі витрати | |||
Граничний прибуток на виріб | |||
Продаж (одиниці) | 15 000 | 10 000 | |
Граничний прибуток | 100 000 | 600 000 | 200 000 |
Постійні витрати | 700 000 | 500 000 | 100 000 |
Прибуток від реалізації | 300 000 | 100 000 | 100 000 |
Прибуток від реалізації, всього | 500 000 |
Вплив цих змін на загальний прибуток від реалізації зручно розглядати в термінах змін . Зміна граничного прибутку (М), на один виріб В становить:
(М) = (Р) – (С), (7.4)
де Р — ціна;
С — змінні витрати.
Отже, маємо: