| Класифікаційні ознаки | Характеристика |
| а)за часом існування | короткострокові панелі(існують не більше 1 року); довгострокові панелі |
| б)за характером одиниць, щоі вивчаються | споживчі панелі;торгові панелі;ь промислових підприємств; в панель експертів |
| в) за характером проблем, щоі вивчаються | загальні панелі; спеціалізовані панелі |
| г) за методом отримання інформації | інформацію поштою; відповіді усно; поєднуються письмова та усна форма опитування |
За допомогою використання споживчої панелі, яка базується, в основному, на методі опитування, можна отримати інформацію про кількість товару, який закуповується сім'єю, розміри фінансових витрат на окремі види товарів; частку ринку основних виробників товарів; найкращу ціну та упаковку товарів; прихильність споживачів до окремих марок товарів, а також про відмінності у поведінці споживачів окремих сегментів ринку.
Торгова панель включає в себе головним чином магазини роздрібної торгівлі і базується на використанні спостереження. Вона дозволяє отримати інформацію про розвиток збуту певних груп товарів, розмір запасів товарів на складах магазинів, швидкість збуту, обсяги середніх закупівель.
Торгова панель найбільш придатна при збиранні інформації щодо формування оптимальних каналів розподілу. Споживча панель використовується при вивченні структури споживання та переваг споживачів. Доцільність використання тих чи інших різновидів панелі визначається характером завдань, які вирішуються, і обсягом виділених засобів.
Експеримент. З його допомогою можна з'ясувати реагування досліджуваної сукупності людей на певні фактори чи їх зміну. Метою експерименту є встановлення причинно-наслідкових зв'язків через перевірку робочої гіпотези.
Суттєвими ознаками експерименту є:
- наявність ізольованих змінних, тобто коли одна змінна змінюється, а інші залишаються, наскільки можливо, постійними;
- дослідник активно вмішується у сам процес виникнення даних;
- наявність причинно-наслідкових зв'язків (наприклад, встановлюється ся вплив ціни товару на його збут).
Переваги і недоліки експерименту подано у таблиці 3.5.
На практиці можуть використовуватися такі різновиди експериментів:
- лабораторні, які проходять у штучно створеній ситуації і дозволяють контролювати вплив сторонніх факторів; вимагають менше фінансових ресурсів та часу;
Таблиця 3.5.
Переваги і недоліки експерименту
| Переваги | Недоліки |
| • Дозволяє порівнювати результати різних експериментів • Встановлює причинно-наслідкові зв'язки • Дозволяє отримати кількісні показники | • Існують проблеми, пов'язані із визначенням впливу на кінцевий результат сторонніх факторів • Важко забезпечити репрезентативність експерименту, тобто пристосування результатів цього експерименту до інших умов |
- польові, які проходять у реальних умовах, вимагають більших витрат фінансів та часу, але результати яких є більш достовірними, хоч на них можуть впливати сторонні фактори.
Згідно із американською системою класифікація експериментів базується на таких критеріях:
1. Виміри в експериментальній (E-experimental) групі, у якій передбачається експериментальний вплив, або контрольній (С-control) групі, у якій цей вплив відсутній.
2. Виміри до впливу фактора (B-before) або після (A-after) впливу.
Відповідно до цих критеріїв можна виділити такі типи експериментів:
а). Попередні експерименти, до яких належать:
ЕА — вимірювання характеристик у експериментальній групі після впливу фактора, наприклад, визначення обсягів збуту після рекламної кампанії. Ці експерименти прості і доступні, проте
у них відсутні дані до експериментального впливу.
ЕВА — вимірювання характеристик у експериментальній групі до і після впливу фактора, наприклад, визначення обсягів збуту до та після рекламної кампанії. Проте у цьому випадку на хід експерименту можуть вплинути різні ефекти (дії минулих заходів (carry-over-effect), сторонні
фактори (spill-over-effect), не враховуються ефекти розвитку), наприклад, на зміну обсягів збуту може вплинути, крім рекламної кампанії, зниження цін. Результат експерименту визначається як А—В.
ЕА1 - СА2 — тобто вимірювання характеристик в експериментальній і контрольній групі після впливу фактора. Проте лише експериментальна група отримує експериментальний вплив. При такій організації експерименту вплив вищезазначених ефектів зменшується, але виникають проблеми через можливу наявність розбіжностей між групами ще до експерименту. Тому групи, якщо це можливо, слід створювати за випадковим принципом. Ефект впливу визначається як різниця між результатами у експериментальній та контрольній групах: А1-А2.
б). Справжні експерименти, які включають:
EB1A1 - СВ2А2 - вимірювання в експериментальній і контрольній групі до і після впливу факторів. Ефект впливу визначається як (А2 - В2) - (A1 –B1).
E1B1A1 - C1В2А2 - Е2В3А3 – С2В4А4 . Результати цих експериментів, які передбачають створення двох експериментальних і контрольних груп, є більш точні, але при цьому зростають витрати на їх здійснення.
Такі експерименти можуть використовуватися при дослідженні підприємств торгівлі для визначення впливу заходів підтримки збуту на перевагу покупців у різних торговельних точках.
Попередні та справжні експерименти вимагають дотримання принципу статистичної випадковості при формуванні експериментальної та контрольної групи).