Як уже відзначалося, за типом споживачів можна виділити ринки товарів широкого вжитку (споживчі) та промислового призначення.
Сегментацію ринку споживчих товарів можна здійснювати за такими ознаками : географічною, демографічною, соціально-економічною, психографічною та поведінки.
Сегментація за географічною ознакою, передбачає розподіл світового ринку на різні географічні одиниці, зокрема:
- зовнішні і внутрішні;
- територіальні (європейський, африканський тощо);
- ринки окремих країн (китайський, італійський тощо);
- внутрішні регіональні ринки (крайові, обласні, міські), а також регіони, які можуть відрізнятися густиною населення (місто, приміська зона, село) і кліматом (холодний, теплий).
Ця ознака сегментації дає змогу врахувати: особливості окремих країн світового ринку; а на внутрішньому ринку — чисельність населення, особливості транспортної мережі регіону, структуру його промисловості, ступінь населеності в цьому регіоні, динаміку його розвитку, кліматичні особливості окремих регіонів, культуру, менталітет, звичаї, традиції.
Сьогодні компанії розробляють регіональні маркетингові програми, пристосовуючи свою продукцію, збут, просування товарів до потреб окремих регіонів, міст і навіть мікрорайонів.
Сегментація за демографічною ознакоюпередбачає розподіл ринку на сегменти на основі таких демографічних змінних:
- вік (люди старшого віку надають пере вагу низьким цінам за рахунок відпочинку у міжсезоння, страхуванню, спеціальним радіопередачам);
- етап життєвого циклу сім'ї — при переході споживачів із одного етапу життєвого циклу на інший їх потреби теж змінюються (потреби неодружених і тих, у яких є малі діти, відрізняються, зокрема для останніх важливим є організація проведення часу дітей і щоденна турбота про них);
- стать — особливо важлива у торгівлі одягом, косметикою і журналами;
- раса;
- національність;
- релігія тощо.
Демографічні характеристики — найпопулярніші ознаки сегментації спожитого ринку, оскільки їх легше виміряти, ніж більшість інших.
Сегментація за соціально-економічними ознаками враховує рівень доходів споживачів, їх професію, освіту тощо. Характерна для ринків автомобілів, моторних човнів, одягу, подорожей, косметики.
Сегментація за психографічною ознакоюпередбачає розподіл ринку на різні групи з урахуванням їх стилю життя чи особистісних характеристик. Виробникам необхідно надавати своїм товарам якості, що відповідають особистості споживача (особливо це важливо для сигарет, косметики, страхових полісів, алкогольних напоїв). Потребують різних маркетингових підходів споживачі — традиціоналісти, новатори, естети, життєлюби, ділові лідери, любителі втіх. Споживачі інтроверти більш консервативні й систематичні у своїй поведінці при закупівлях, ніж екстраверти.
Сегментування ринку можна провести за ознакою поведінки (споживчими мотивами). Ця ознака сегментування передбачає розбиття ринку на групи споживачів за рівнем їх знання товару, характеру його використання чи реакції на купівлю. Сегментування за ознакою поведінки може базуватися на:
- причинах для здійснення закупівлі (напій - охолоджувальний і освіжаючий, для свят тощо).
- шуканих вигодах від товару, що вимагає,
по-перше, виявлення основних вигод чи переваг, які люди шукають у даному класі товарів, по-друге, виділення типів покупців, які шукають ці переваги, і по-третє, визначення видів товарів, які надають ці вигоди. Для зубної пасти, наприклад, можна виділити: економічний, медичний, косметичний, смаковий сегмент, які мають свої специфічні демографічні, поведінкові і психографічні характеристики, наприклад: лікувальний (люди з великими сім'ями, активні споживачі, консерватори). Кожний сегмент надає перевагу певним маркам;
- статусі користувача (сегменти, які не користуються товаром, минулі користувачі, потенційні користувачі, користувачі — новачки і регулярні користувачі);
- інтенсивності споживання (слабкі, помірні і активні споживачі);
- мірі прихильності до товару (одні - постійні прихильники, завжди купують товари однієї і тієї ж марки), інші часткові прихильники — купують 2-3 марки; не прихильники).
- мірі готовності покупця до сприйняття товару - базується на етапах, які проходить звичайно покупець на шляху до здійснення покупки, зокрема усвідомленість, знання, зацікавлення, перевага, переконання і зрештою закупівля. Чисельне співвідношення споживачів, які знаходяться на різних етапах, значною мірою проявляється і у характері маркетингової програми, яка розробляється; ставленні до товару (із захопленням, позитивне, нейтральне, негативне чи вороже);
- пріоритетності мотивів придбання (ціна, якість, добротність, зручність, після продажне обслуговування.
Сегментування ринків товарів промислового призначення може проводитися за такими основними ознаками:
- географічною (аналогічно до сегментації споживчого ринку);
- поведінки;
- галузевою (найбільш поширена сьогодні);
- функціональним призначенням продукції, яке ґрунтується на класифікації функцій цього виробу.
Наприклад, ринок сільськогосподарської техніки можна сегментувати за функціональним призначенням на ринок машин і обладнання для обробки землі, заготівлі кормів, збирання зернових тощо;
- формою власності, яка враховує специфіку роботи з державними та приватними фірмами;
- демографічними характеристиками компанії(розмір компанії, місце розташування);
- технологічними характеристиками;
- підходами до організації закупівлі і критеріями, які при цьому враховуються (ціни, контракти на обслуговування; вимоги до надійності, вимоги до якості обслуговування), централізація закупівельної діяльності);
- індивідуальними характеристиками організації (принцип підбору кадрів і система цінностей, ставлення до ризику, прихильність);
- ситуаційними факторами (терміновість виконання замовлення; заявки на товар; розмір замовлення тощо).