За результатами експериментального дослідження властивостей гірських порід при втискуванні штампа у значну кількість зразків гірських порід було створено кілька класифікаційних шкал за окремими механічними властивостями.
Класифікаційна шкала за твердістю. Усі породи за твердістю за штампом розділено на три групи: м’які, середні, тверді. Кожна група в свою чергу розділена на чотири категорії, тобто прийнято всього дванадцять категорій твердості (табл. 10.1).
До І групи переважно належать породи сильно пластичні і дуже пористі. З порід, що зустрічаються при бурінні нафтових і газових свердловин. До цієї групи належать глинисті породи, аргіліти, найбільш пористі різновиди пісковиків та вапняків.
До ІІ групи за твердістю належать в основному породи з класу пластично-крихких, зокрема – алевроліти, вапняки, ангідрити, доломіти і пісковик
До ІІІ групи порід за твердістю відносяться переважно породи з класу крихких. Це переважно вивержені і метаморфічні породи. З порід, що зустрічаються при бурінні нафтових і газових свердловин, до цієї групи входять кремені, кварцити, різновиди скременілих вапняків і пісковиків.
Класифікаційна шкала, наведена в табл. 10.1, співпадає з класифікацією, прийнятою в практиці буріння.
Класифікаційна шкала за модулем Юнга. За модулем Юнга усі гірські породи розділені на вісім категорій (табл. 10.2).
Класифікаційна шкала за пластичністю. За величиною коефіцієнта пластичності гірські породи розділені на шість категорій (табл. 10.3).
До першої категорії належать крихкі породи, з другої до п’ятої – пластично-крихкі, а до шостої сильно пластичні і дуже пористі.
Слід відзначити, що для гірських порід, спостерігається значний розкид величин механічних характеристик. Це пояснюється тим, що механічні властивості окремих груп впливає не тільки мінералогічний склад, але і їх внутрішня будова.