Реферат Курсовая Конспект
НАФТОГАЗОВА МЕХАНІКА - раздел Философия, Івано-Франківський Національний Технічний ...
|
Івано-Франківський національний технічний
Університет нафти і газу
І.С. Васько
НАФТОГАЗОВА МЕХАНІКА
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Івано-Франківський національний технічний
Університет нафти і газу
Кафедра буріння нафтових і газових свердловин
І.С. Васько
НАФТОГАЗОВА МЕХАНІКА
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
для студентів напряму підготовки "нафтогазова справа"
спеціальності "Буріння та освоєння нафтових і газових свердловин"
Івано-Франківськ
МВ ********* – 2011
Васько І.С.Нафтогазова механіка: Конспект лекцій. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2011.− 167 с.
Конспект лекцій складено згідно з програмою курсу “Нафтогазова механіка” для студентів спеціалізації “Буріння випробування свердловин”. Призначений для самостійної роботи студентів денної і заочної форм навчання при вивченні навчальної дисципліни. Розглянуто елементи механіки суцільного середовища, властивості пластових флюїдів, а також властивості гірських порід з точки зору їх руйнування при бурінні і стійкості стінок гірничих виробок, роботу і зношування породоруйнівного інструменту. Розглянуто основні задачі буримості гірських порід.
Рецензенти:
Волобуєв А.І. – канд. техн. наук, доцент кафедри буріння нафтових і газових свердловин ІФНТУНГ;
Тершак Б.А. – канд. техн. наук, заступник директора НДПІ ВАТ “Укрнафта” з будівництва свердловин.
Голова навчально-методичного
об’єднання спеціальності “Буріння ” Я.С. Коцкулич
Завідувач кафедри буріння
нафтових і газових свердловин Я.С. Коцкулич
Член експертно-рецензійної
комісії університету А.І.Волобуєв
Нормоконтролер Г.Я. Онуфрик
Коректор Н.Ф. Будуйкевич
Інженер І категорії Н.В. Мирка
Рекомендовано методичною радою університету
від __________ 2011 р., протокол № ____.
© Васько І.С,
© ІФНТУНГ, 2011
МВ ********* – 2011
Васько І.С.Нафтогазова механіка: Конспект лекцій. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010.− 167 с.
Конспект лекцій складено згідно з програмою курсу “Нафтогазова механіка” для студентів спеціалізації “Буріння випробування свердловин”. Призначений для самостійної роботи студентів денної і заочної форм навчання при вивченні навчальної дисципліни. Розглянуто елементи механіки суцільного середовища, властивості пластових флюїдів, а також властивості гірських порід з точки зору їх руйнування при бурінні і стійкості стінок гірничих виробок, роботу і зношування породоруйнівного інструменту. Розглянуто основні задачі буримості гірських порід.
Рецензенти:
Волобуєв А.І. – канд. техн. наук, доцент кафедри буріння нафтових і газових свердловин ІФНТУНГ;
Тершак Б.А. – канд. техн. наук, заступник директора НДПІ ВАТ “Укрнафта” з будівництва свердловин.
Рекомендовано методичною радою університету
від __________ 2011 р., протокол № ____.
© Васько І.С,
© ІФНТУНГ, 2011
ЗМІСТ
1 Предмет і методи дисципліни “Механіка гірських порід ” ............................................................................... | |
2 Загальні відомості про будову Землі................................. | |
3 Будова гірських порід ....................................................... | |
3.1 Загальна систематика гірських порід......................... | |
3.2 Петрографічні особливості будови гірських порід.............................................................................. | |
3.3 Неоднорідність гірських порід................................... | |
4 Пластові флюїди.................................................................. | |
4.1 Загальна характеристика пластових флюїдів............ | |
4.2 Фізичні властивості пластових флюїдів.................... | |
4.3 Молекулярно-поверхневі явища в пористому середовищі..................................................................... | |
5 Елементи механіки суцільних середовищ......................... | |
5.1 Напруження і деформації суцільних середовищ...... | |
5.2 Основні рівняння механіки суцільних середовищ... | |
5.3 Математична постановка задачі механіки суцільних середовищ................................................... | |
5.4 Рівняння напружено-деформованого стану твердих тіл.................................................................... | |
5.5 Теорії міцності.............................................................. | |
5.6 Основні поняття теорії фільтрації.............................. | |
6 Фізичні властивості гірських порід.................................... | |
6.1 Класифікація фізичних властивостей гірських порід.............................................................. | |
6.2 Гравітаційні властивості............................................. | |
6.3 Механічні властивості................................................. | |
7 Напружений стан гірських порід в умовах природного залягання......................................................... |
8 Напружений стан гірських порід довкола бурової свердловини........................................................... | |
8.1 Механізм проявлення гірського тиску....................... | |
8.2 Термічні напруження в гірських породах................. | |
8.3 Гідродинамічні коливання тиску............................... | |
8.4 Умови стійкості стінок свердловини......................... | |
8.5 Гідророзрив пласта...................................................... | |
8.6 Вплив свердловини на деформування гірських порід на стінках свердловини...................................... | |
8.7 Прояв в’язкісних властивостей гірських порід......... | |
9 Енергетичні закони руйнування (диспергування) крихких тіл........................................................................... | |
10 Закономірності руйнування і показники механічних властивостей гірських порід при втискуванні............... | |
10.1 Основні схеми взаємодії елементів озброєння долота з породою...................................................... | |
10.2 Фізичні явища при руйнуванні гірських порід....... | |
10.3 Напружений стани гірських порід при втискуванні................................................................. | |
10.4 Втискування плоского циліндричного індентора..................................................................... | |
10.5 Втискування сферичного індентора........................ | |
10.6 Втискування інденторів різної форми..................... | |
10.7 Механізм руйнування гірських порід при втискуванні інденторів............................................... | |
10.8 Вплив дотичного навантаження на розподіл напружень в гірських породах.................................. | |
10.9 Визначення показників механічних властивостей гірських порід методом статичного втискування штампа.............................. | |
10.10 Класифікація гірських порід................................... | |
11 Руйнування гірських порід при динамічному втискуванні................................ ........................................ | |
11.1 Основні принципи і схеми вивчення динамічного деформування і руйнування гірських порід............................................................. | |
11.2 Руйнування гірських порід при динамічному втискуванні................................................................. | |
11.3 Взаємозв’язок характеристик порід, визначених при статичному і динамічному втискуванні............ | |
12 Абразивність гірських порід............................................ | |
12.1 Основні поняття про зношування металів та абразивність гірських порід................................ | |
12.2 Фактори, що впливають на абразивність гірських порід............................................................. | |
12.3 Методи і схеми вивчення зношування металів при взаємодії з гірською породою.......................... | |
13 Буримість гірських порід.................................................. | |
Перелік рекомендованих джерел..................................... |
Предмет і методи дисципліни
“НАФТОГАЗОВА МЕХАНІКА ”
Кожна область сучасної техніки і технології повинна мати відповідні науково-теоретичні основи. Гірнича наука є теоретичними основами гірничої справи.
Згідно визначення академіка М.В. Мельникова “під гірничою наукою розуміється сукупність знань про:
а) природні умови залягання родовищ корисних копалин і фізичні явища, що відбуваються в товщі гірських порід при спорудженні гірничих виробок;
б) технологічні способи видобутку і збагачення корисних копалин;
в) організацію виробництва, котра забезпечить економічну і безпечну розробку родовищ ”.
Однією з фундаментальних частин гірничої науки як системи знань, на якій базується технологія гірничого виробництва, є нафтогазова механіка. Вона вивчає елементи механіки суцільного середовища, умови залягання і властивості пластових флюїдів, а також властивості гірських порід.
Складовою і базовою частиною нафтогазової механіки є механіка гірських порід. Виходячи з того, що поділ усіх галузей науки на фундаментальні і прикладні є відносним, механіку гірських порід слід розглядати як один з фундаментальних розділів гірничої науки; одночасно вона є прикладним розділом механіки взагалі.
Механіка гірських порід – це наука про міцність, стійкість і деформування гірських порід, гірничотехнічних об’єктів і споруд в полі природних і спричинених гірничими роботами сил гірського тиску а також про процеси механічного руйнування гірських порід.
Є і таке визначення наукової дисципліни “Механіка гірських порід ”: Це наука про механічні властивості гірських порід, закономірності їх зміни при дії тих чи інших факторів.
Деякі фахівці, вважають, що коло питань, пов’язаних з руйнуванням гірських порід слід відносити до розділу фізики руйнування гірських порід. Однак, ми в курсі “Нафтогазова механіка ” будемо розглядати і теоретичні основи руйнування порід.
Основним об’єктом вивчення механіки гірських порід є гірська порода, а точніше – механічні процеси, що відбуваються в масиві гірських порід.
За геологічним словником гірські породи – це природні мінеральні агрегати певного складу і будови, котрі утворюють в земній корі самостійні тіла.
В літературі зустрічається ще і таке визначення:гірські породи – це багатокомпонентні гетерогенні системи, котрі містять тверду, рідку і газоподібну фази..
В свою чергу, мінерали– це природні речовини приблизно однорідні за хімічним складом і фізичними властивостями, що є продуктами фізико-хімічних процесів у земній корі.
Слід відзначити, що мінеральні зерна, з яких складаються породи мають неправильну форму через стіснені умови їх зростання. Такі мінеральні частини називають кристалітами на відміну від кристалів, форма яких правильна. Переважна більшість мінералів – тверді кристалічні тіла. Рідше вони можуть бути аморфними.
Нафтогазова механіка досить специфічна наука і відрізняється від інших розділів класичної механіки.
Це зумовлено, по-перше, особливостями гірських порід, механічні властивості яких неоднорідні.
По-друге, механічні і геометричні схеми задач нафтогазової механіки суттєво відрізняються від схем класичних задач теорій пружності, пластичності, типових задач будівельної механіки, машинобудування та інших суміжних областей науки.
Як правило, в нафтогазовій механіці доводиться розглядати тримірні задачі, котрі не завжди можна звести до плоских задач теорії пружності. Крім того, деформації гірських порід лише в обмеженому діапазоні відповідають закономірностям теорії пружності. Суттєву роль в ряді задач, що стоять перед механікою гірських порід, відіграють реологічні процеси, тобто процеси, пов’язані з деформаціями порід в часі.
На кінець, нафтогазова механіка стикається з широким класом задач, що вивчають деформування масивів порід не лише за межами пружних і пластичних деформацій, але і після розриву суцільності порід, що не зустрічається в інших розділах механіки.
В зв’язку з цим, загальна методологія нафтогазової механіки полягає в широкому використанні і аналізі натурних спостережень з одночасним залученням методів і прийомів моделювання і аналітичних досліджень на базі теоретичних положень з основних розділів сучасної механіки, математичних і фізичних аналогій.
2 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО БУДОВУ ЗЕМЛІ
На сьогодні гірничі роботи проводять на глибинах до 1000÷1500 м. В Європі є деякі копальні, глибина яких сягає близько 2000 м, в ПАР та Індії на окремих рудниках розробку провадять на глибинах понад 3000÷3500 м. Нафту і газ добувають з глибин до 6000÷7000 м. Найглибші опорні свердловини досягають глибини 9000 м. Реалізовано кілька проектів буріння до глибини 15 000 м.
Наведені факти дають уяву про глибини експлуатації земних надр, яких людство досягло сьогодні і зможе досягнути в найближчі десятиліття. Ці глибини знаходяться в межах верхньої частини земної кори, грубизна якої мізерна порівняно з розмірами Землі (нагадаємо, що екваторіальний радіус Землі 6378 км, полярний радіус – 6358 км). Однак, напружений стан земної кори в цілому і у верхній її частині, котра є предметом вивчення механіки гірських порід, тісно пов’язаний з глибинною будовою і розвитком Землі, вивченням яких займається геотектоніка.
За сучасними уявленнями Земля складається з концентричних оболонок, або геосфер (рис. 1). Зовнішніми оболонками є газова (атмосфера) й водна (гідросфера). З цими оболонками межує земна кора, грубизна якої змінюється від 5 до 15 км під океанами і до 60÷80 км під гірськими районами. Розрізняють континентальну кору (складається з осадового, “гранітно-метаморфічного ” і “базальтового ” шарів) і океанічну кору (гранітний шар відсутній або має незначну грубизну). Земна кора складається з кисню (47,2 % за вагою), кремнію (27,6 %), алюмінію, заліза, кальцію, натрію, калію, магнію й водню, які разом становлять близько 99% її ваги. В земній корі зосереджена переважна частина корисних копалин.
Земна кора відділена поверхнею Мохоровичича від мантії Землі, яка простягається до глибини 2900 км. В межах останньої виділяють верхню і нижню мантію. Верхня частина мантії називається субстратом. Субстрат разом з земною корою утворює літосферу.
Нижня частина верхньої мантії – астеносфера, або шар порід з пониженою швидкістю розповсюдження сейсмічних хвиль. Блоки літосфери плавають у в’язко-пластичній речовині астеносфери.
За сучасними уявленнями склад мантії близький до складу кам’яних метеоритів – у ній переважають кисень, кремній, магній, залізо.
На глибині 2900 км міститься ядро Землі, радіус якого становить близько 3500 км. у його складі виділяють суб’ядро (тверде ядро) радіусом 1300 км та зовнішнє рідке ядро.
Глибинні шари Землі нагріті більше, ніж поверхневі. Головним джерелом внутрішнього тепла Землі є розпад радіоактивних елементів у її надрах.
Тектонічна будова літосфери досить складна. Літосфера складається із структурних елементів різних порядків – так званих глибинних і корових тектонічних структур.
Глибинними структурами першого порядку є континенти і океанічні області кори.
Глибинні структури другого порядку – це рухомі геосинклінальні пояси і відносно нерухомі платформи.
Перераховані вище структури називають планетарними.
Тектонічні структури нижчих порядків – третього і четвертого – називають регіональними.
Особливе значення в тектонічній будові і розвитку земної кори мають глибинні розломи, які є первинними елементами будови земної кори. Глибинні розломи і розриви земної кори є тими природними швами, по яких протягом усієї геологічної історії Землі безперервно відбуваються тектонічні рухи. Останні поділяють на такі типи:
а) пульсації або загальні коливання;
б) загальні підняття і опускання;
в) хвильові рухи;
г) складчасті і блокові рухи.
Причинами тектонічних рухів і деформацій земної кори і пов’язаними з цим тектонічними силами за уявленнями академіка Пейве можуть бути речовинна, теплова, густинна і механічна неоднорідність земної кори і верхньої мантії, непостійність швидкості обертання Землі, нутація і прецесія її осі.
Отже, головна концепція сучасної механіки гірських порід полягає в тому, що напружений стан земної кори в цілому і у верхній її частині зокрема визначається дією двох незалежних силових полів. Одне з них – гравітаційне поле – зумовлене дією земного тяжіння. Друге – тектонічне поле – зумовлене нерівномірним розподілом в просторі швидкості тектонічних рухів і швидкості деформації земної кори, тобто наявністю градієнта тектонічних рухів.
Будова гірських порід
Пластові Флюїди
Фізичні властивості пластових флюїдів
Фізичні властивості нафти − густина, коефіцієнт об’ємного стиснення, реологічні властивості та ін.
Густина нафти − один із головних показників її товарної якості. Густина нафти визначається її складом і при стандартних умовах (температурі 20 °С і атмосферному тиску) перебуває у межах 760−1000 кг/м3. Рідко зустрічаються нафти з густиною, що виходить за ці межі.
Густину нафти в лабораторних умовах вимірюють за допомогою нафтоденсиметрів і пікнометрів при стандартних умовах. Вимірювання густини пікнометрами є точнішим.
Через те, що нафта містить розчинені гази в пластових умовах, її густина менша, ніж на поверхні.
Молекулярно-поверхневі явища в пористому
Елементи механіки суцільних середовищ
Основні рівняння механіки суцільних середовищ
Система рівнянь, яка описує напружений стан і деформацію суцільних середовищ, включає фундаментальні рівняння руху, неперервності енергії, а також рівняння реології і стану. Фундаментальні рівняння базуються на законах ньютонівської механіки і є необхідними, а рівняння реології і стану замикають їх і утворюють необхідну і достатню систему рівнянь для розв’язку задач механіки суцільних середовищ.
Математична постановка задачі механіки
Рівняння напружено-деформованого стану
Твердих тіл
Фізичні властивості гірських порід
Класифікація фізичних властивостей
Гравітаційні властивості
Гравітаційні властивості гірських порід проявляються в результаті дії гравітаційного поля Землі. Їх можна розділити на дві групи:
а) власне гравітаційні;
б) структурні.
До гравітаційних властивостей відносять питому g0 і об’ємну g вагу порід, до структурних – їх питому масу або мінералогічну густину r0 і густину (об’ємну масу) r, абсолютну П і відкриту пористість П0.
Механічні властивості
Механічні властивості характеризують поведінку гірських порід в різних механічних силових полях. Їх поділяють на ряд груп:
а) міцнісні, що характеризують граничний опір порід різного виду навантаженням;
б) деформаційні, що характеризують здатність порід деформуватися під дією навантаження:
– пружні, що характеризують здатність порід пружно деформуватися під навантаженням;
– пластичні, що характеризують незворотне залишкове деформування порід.
в) реологічні,що характеризують деформування порід в часі при заданих умовах навантаження;
г) акустичні, що характеризують умови передачі породами пружних коливань.
НАПРУЖЕНИЙ СТАН ГІРСЬКИХ ПОРІД
НАПРУЖЕНИЙ СТАН ГІРСЬКИХ ПОРІД
ДОВКОЛА БУРОВОЇ СВЕРДЛОВИНИ
Вплив свердловини на деформування гірських
Рисунок 9.1 − Залежність роботи руйнування від дисперсності
Закономірності руйнування І ПОКАЗНИКИ МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГІРСЬКИХ ПОРІД ПРИ ВТИСКУВАННІ
Основні схеми взаємодії елементів озброєння
Рисунок 10.3 − Розрахункова схема до задачі Буссінеска
Нехай сила прикладена нормально до поверхні в точці О. Згідно теорії Буссінеска радіальні напруження sR в масиві, зумовлені дією сили P, можна визначити так:
(10.4)
де .
Вертикальну складову цих напружень sN знаходять з виразу:
(10.5)
де
Не вдаючись до детального аналізу і розв’язку сформульованої задачі зупинимося на практичних висновках, які випливають з неї.
1 Якщо через точку прикладення зосередженої сили і деяку точку пружного на півпростору провести сферу з центром на лінії дії прикладеної сили, то в будь-якій точці на сфері буде діяти рівна за модулем реакція , спрямована в точку прикладення зусилля.
2 Складові реакції нормальна і тангенціальна мають різні співвідношення, величина яких залежить від положення точки на сфері. На осі симетрії при b=0 всі нормальні напруження стискуючі, тобто при дії зосередженої сили має місце усесторонній стиск:
3 З формули (10.4) випливає, що поблизу точки прикладення сили стискуючі напруження прямують до безмежності. Тому ця формула справедлива лише на деякій відстані від точки прикладення сили. Розміри області, для якої формула неадекватна, можуть бути визначені з теорії пластичності.
4 Якщо на пружний півпростір діє кілька зосереджених сил, загальна реакція в будь-якій точці півпростору є геометричною сумою реакцій від кожної сили зокрема. Тангенціальні складові окремих реакцій можуть взаємно компенсуватися, нормальні ж складові завжди сумуються, збільшуючи силу відриву (див. рис. 10.4).
Рисунок 10.4 − Розподіл напружень при дії двох зосереджених сил
Механізм руйнування гірських порід при
Вплив дотичного навантаження на розподіл
Таблиця 10.2 – Класифікація гірських порід за модулем Юнга
Категорія | |||||||
Коефіцієнт пластичності | 1-2 | 2-3 | 3-4 | 4-6 | |||
Клас порід | пружно-крихкі | пружно-пластичні | сильно пластичні і дуже пористі | ||||
Таблиця 10.3 – Класифікація гірських порід за пластичністю
Категорія | ||||||||
Модуль Юнга, МПа | <2500 | 2500- | - | 10000- | 25000- | 50000- | 75000- | >100000 |
РУЙНУВАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД ПРИ ДИНАМІЧНОМУ ВТИСКУВАННІ
Основні принципи і схеми вивчення динамічного
Руйнування гірських порід при
АБРАЗИВНІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД
Основні поняття про зношування металів
Фактори, що впливають на абразивність
Методи і схеми вивчення зношування металів
Рисунок 13.2 − Залежність механічної швидкості буріння від швидкості обертання долота
Однак, є ще один фактор, який проявляє себе при високих швидкостях обертання − часовий фактор. Справа в тім, що із збільшенням швидкості обертання долота і, відповідно, його шарошок, час контакту зуба долота з породою зменшується. Для кожної породи існує свій критичний час контакту, необхідний для того, щоб вся енергія удару була реалізована для деформації і руйнування породи. Якщо час контакту зуба з породою, визначений конструктивними особливостями долота і швидкістю його обертання, менший за критичний, то на руйнування реалізується лише частина підведеної енергії, і механічна швидкість буріння зменшується.
Із збільшенням витрати бурового розчину механічна швидкість буріння спочатку зростає до певної величини, а потім стабілізується ( рис. 13.3, крива 1). Це пояснюється тим, що при достатній витраті розчину уся зруйнована порода миттєво вилучається із зони руйнування.
Викладене вище справедливо для експерименту на стенді, де над вибоєм немає гідростатичного тиску стовпа рідини. Із збільшенням продуктивності бурових насосів гідродинамічна складова буде зростати, збільшуючи пригнічуючий тиск на вибій, а швидкість буріння, відповідно, зменшуватися ( лінія 2).
Рисунок 13.3 − Залежність механічної швидкості буріння від швидкості обертання долота
Але у свердловині тиск на вибій складається з двох складових: гідростатичної і гідродинамічної. Із збільшенням продуктивності бурових насосів гідродинамічна складова буде зростати, збільшуючи пригнічуючий тиск на вибій, а швидкість буріння, відповідно, зменшуватися ( лінія 2).
Розглянемо такий експеримент: при постійній витраті бурового розчину збільшують швидкість витікання рідини з промивальних отворів долота за рахунок зменшення їх діаметра. При цьому швидкість буріння зросте за рахунок гідромоніторної дії долота: високошвидкісний струмінь промивальної рідини при ударі об вибій створює додатковий гідродинамічний тиск. Якщо його величина більша за твердість породи, то можливе руйнування останньої без контакту з озброєнням долота. В будь-якому випадку, гідромоніторний ефект сприяє швидшому розкриттю тріщин і руйнуванню породи.
Як видно з вище викладеного, на буримість породи впливає цілий ряд факторів, що діють одночасно і взаємопов’язано. Звідси зрозумілі труднощі об’єктивної і однозначно точної оцінки показника буримості.
Розглянемо один з найперспективніших методів визначення інтервалів однакової буримості. Суть його полягає у тому, що за результатами буріння, а саме – за даними карток відробки доліт, будуються графіки буріння свердловини в координатах “ глибина свердловини − час механічного буріння ”. На цих графіках виділяються характерні ділянки, на яких нахил кривої стосовно осей координат є відносно незмінним. Тангенс кута нахилу на графіку пропорційний середній за рейс механічній швидкості буріння. Таким чином, виділені ділянки є інтервалами приблизно рівних швидкостей буріння. Для виділення певного інтервалу в літологічному розрізі потрібно ідентифікувати його в декількох свердловинах, причому це слід робити не за абсолютними значеннями механічної швидкості, а за характером її зміни (з меншої на більшу чи навпаки).
– Конец работы –
Используемые теги: нафтогазова, механіка0.051
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: НАФТОГАЗОВА МЕХАНІКА
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов