Основні техніко-економічні показники будівництва свердловин
Будівництво свердловин включає в себе такі етапи:
1. Підготовчі роботи, виконані до будівництва вишки і монтування обладнання (розчищення площі; планування, риття траншей, прокладання водопроводу і т.д.);
2. Вишкомонтажні роботи (будівництво або перетягування вишки, монтування бурового обладнання, встановлення його на фундамент);
3. Підготовчі роботи до буріння (обкатування змонтованого обладнання, оснастка талевої системи і т.д.);
4. Буріння та кріплення свердловини (проходження ствола, вимірні роботи, спуск в свердловину обсадних колон та їх цементування);
5. Випробування свердловин на продуктивність;
6. Демонтування обладнання (розбирання вишки, роз’єднання блоків обладнання, підготовка його до перетягування на новий об’єкт).
Розподіл цих процесів у часі із встановленням послідовності відображає виробничий цикл будівництва свердловини та його тривалість,
Тц = Тп + Т вм + Тпб + Тб.к + Тв+ Тд , (4.1)
де Тп, Твп, Т пб, Тбк , Т в, Тд - тривалість відповідно підготовчих робіт до вишкобудування та монтування обладнання, вишкомонтажних робіт, підготовчих робіт до буріння, буріння та кріплення свердловини, її випробування, демонтування обладнання.
Для визначення тривалості найтрудомісткішого етапу - буріння та кріплення - складають баланс календарного часу Тбк, у який входять такі складові.
- Продуктивний час буріння tпр, який включає в себе:
а) час на механічне буріння, tмб;
б) час на спуско-підіймальні операції і нарощування бурильної колони , tспо;
в) час на кріплення свердловини, tкр;
г) час на підготовчо-допоміжні роботи (заміна долота, перевірка і заміна вибійних двигунів, приготування та обважнення промивальних рідин, вимірні роботи тощо), tдоп
tпр = tмб + tспо + tкр + tдоп (4.2)
· Час на ремонтні роботи в період буріння та кріплення (проведення профілактики обладнання, ліквідація несправностей, що виникли в період буріння та кріплення), tр.
· Час на ліквідацію ускладнень, які виникли з геологічних причин, tус.
· Непродуктивний час tнп , що включає в себе:
а) час на ліквідацію аварій, tа;
б) втрати часу із-за простоїв з операційно-технічних причин, tп.ор.т.
Тбк = tпр + tр + tус + tнп, (4.3)
З метою правильного планування бурових робіт для визначення резервів росту темпів будівництва свердловин дуже важливим є вивчення балансу фактичного календарного часу. При його вивченні встановлюють втрати робочого часу, визначають трудомісткість різних елементів циклу будівництва свердловини, намічають заходи по скороченню термінів будівництва свердловини.
Баланс календарного часу вивчається в двох напрямках: розглядаються абсолютні затрати часу за елементами балансу і аналізується його структура. Це дозволяє визначити якісне використання календарного часу.
Баланс календарного часу та його окремі елементи служать основою для визначення швидкостей буріння, які відображають темпи будівництва свердловини.
1. Середня механічна швидкість проходження по свердловині
(4.4)
де Lс- довжина ствола свердловини.
2. Середня рейсова швидкість проходження по свердловині
(4.5)
3. Технічна швидкість буріння, яка визначається відношенням довжини ствола свердловини до продуктивного часу (в м/ст.-міс).
(4.6)
де 720 - тривалість одного станко-місяця буріння, год.
4. Комерційна швидкість буріння визначається як відношення довжини ствола свердловини до календарного часу буріння (в м/ст.-міс).
(4.7)
5. Циклова швидкість буріння – це відношення довжини ствола свердловини до тривалості циклу будівництва (в м/ст.-міс).
(4.8)
Основними економічними показниками є собівартість будівництва свердловини, собівартість 1 м проходження і прибуток.
Собівартість спорудження свердловини - це сума грошових затрат бурового підприємства на будівництво та випробування, а також на підготовку до здачі свердловини замовнику. Вона включає вартість матеріалів, витрачених при будівництві свердловини; вартість палива і енергії, одержаних з боку; заробітну плату персоналу з доплатами; амортизаційні відрахування, пов’язані зі зносом бурового обладнання; вартість зносу бурильних колон і вибійних двигунів та ряд інших затрат.
Всі затрати на будівництво свердловини поділяють на дві групи:
а) прямі (входять затрати на матеріали, енергію, зарплату, амортизаційні відрахування і т.д.);
б) накладні (утримання керівного апарату, затрати на підготовку кадрів, охорону праці та ін.).
Собівартість одного метра проходки – це частка від ділення собівартості будівництва на довжину ствола свердловини. Вона враховує вартість долота та інші витрати, необхідні для забезпечення буріння:
, (4.9)
де С – собівартість 1 м проходки ;
Сд – оптова ціна долота ;
Сбу - вартість 1 години роботи бурової установки.
При порівняльній оцінці роботи доліт в аналогічних умовах, кращими вважаються ті долота, які забезпечують максимальну рейсову швидкість і мінімальну собівартість 1 м проходки.
Прибуток від будівництва свердловини – це різниця між сумою, одержаною від реалізації продукції за встановленими державними оптовими цінами та її собівартістю.