Молекула ДНК має первинну, вторинну та третинну структури
Первинна структуравизначає біологічні властивості ДНК і обумовлена якісним співвідношенням і послідовністю нуклеотидів у ланцюзі (Е. Чаргафф у 1950 р. сформулював 4 правила щодо основних закономірностей кількісного вмісту азотистих основ у
ДНК)
Вторинна структура- 2 праворуч закручених антипаралельних ланцюги (хелікс), фіксованих водневими зв'язками між комплементарними парами азотистих основ (А= =Т, Г = = Ц). У залежності від параметрів (числа пар на виток, крок та діаметр спіралі) розрізняють А —, В —, С -, Z — форми ДНК.
Третинна структура- утворюється при суперспіралізації молекули ДІІК. Наприклад, при довжині ДНК хромосоми людини 8 см, її спіралізована форма вміщується у хромосомі довжиною 5 нм.
Суперспіралізація дволанцюгової ДНК під дією ДНК-гірази: (а) - релаксована форма, (б) - суперспіралізована форма
Третинна структура ДНК: а - лінійна одноланцюгова ДНК бактеріофагу; б – кільцева одноланцюгова ДНК вірусу; в - кільцева подвійна спіраль ДНК вищих організмів
► При діленні клітини спіраль ДНК розкручується і ланцюги відокремлюються один від одного. Далі на кожному ланцюгу, як на
матриці, починає синтезуватися другий комплементарний ланцюг. Цей процес подвоєння полінуклеотидного ланцюга
називається реплікацією.В результаті утворюються дві подвійні спіралі ДНК, які не відрізняються від материнських.