!! Антивітаміни- речовини різної хімічної природи, які порушують використання вітамінів в організмі та виявляють
протилежну їм дію, результатом чого може бути недостатність вітамінів.
Механізм дії антивітамінів часто пов'язаний з прямою взаємодією з відповідними вітамінами, внаслідок чого останні втрачають свої властивості. Прикладом такої взаємодії є антивітамін глікопротеідної будови авідин, який зв'язує біотин. Крім того, антивітаміни можуть бути структурними аналогами вітамшів, які відрізняються від них за будовою. В цьому випадку антивітаміни є антиметаболітами. Антивітаміни використовують у медицині для лікування різних захворювань.
| Антивітамін | Механізм дії | Застосування |
| Кумарини (дикумарол) | Замінюють нафтохінон у біохімічних реакціях, блокують утворення протромбіну, прокопвертину та інших факторів зсідання крові. Діють як антикоагулянти | Для лікування тромбозів |
| Ізоніацин (гідразид ізонікотинової кислоти) | Вводиться (замість нікотинаміду) до складу НАД+ і НАДФ, внаслідок чого вони втрачають біологічну функцію | Регулює обмін речовин |
| Птеридин (4-аміноптеридин) | Витісняє фолієву кислоту з флавінзалежних ферментів, внаслідок чого порушується синтез важливих сполук | Пригнічує поділ клітин. Застосовується при лікуванні злоякісних пухлин |
| Дезоксипіридоксин | Конкурентний інгібітор піридоксалевих ферментів | Для створення моделей В6-авітамінозу |
| Дихлоррибофлавін | Конкурентний інгібітор флавінових ферментів | Для створення моделей В2 - авітамінозу |
До біологічно активних речовин відносять гормони.
Гормони(від грецьк. hormао - приводити в рух, збуджувати) - біологічно активні речовини різної хімічної природи, які утворюються спеціалізованими клітинами залоз внутрішньої секреції, виділяються безпосередньо в кров, лімфу і регулюють обмін речовин та фізіологічні функції організму.
! Зараз відомо близько 60 біологічно активних секретів, які продукуються ендокринними залозами і мають гормональну активність.
! До ендокринної системи організму входять такі залози внутрішньої секреції, як гіпофіз, епіфіз, гіпоталамус, тимус, і наращитоподібна, щитоподібна, підшлункова, надниркові і статеві залози.
Установлено, що гормони синтезуються не лише спеціалізованими клітинами ендокринних залоз, а й деякими органами і тканинами - печінкою, нирками, слизовими оболонками шлунка і кишок. Відомі також тканинні гормони -гістамін, серотонін, ацетилхолін.
Класифікація гормонів
| Гормони - похідні амінокислот |
| Гормони білкової природи |
| Паратгормони, тканинні гормони |
| Гормони ліпоїдної природи |
| Гормони – пептидної природи |
Групи гормонів представлені: гормони білкової природи -прості білки (інсулін, пролакпш, гормон росту) і складні білки -глікопротеїни (фолатропін, лютропін, тиротропін); гормони пептидної природи (глюкагон, кальцитонін, соматостатин, вазопресин, оксигоцин); гормони — похідні амінокислот (адреналін, норадреналін, тироксин); гормони ліпоїдної природи - стероїдні гормони (кортикостероїди, андрогени, естрогени), простагландини; паратгормони, тканинні гормони (гастрин, секретин, гепарин).
Тканинні гормони(гормоноїди) - речовини, різні за хімічною природою, властивостями та напрямком біологічної дії, які виділяються спеціалізованими клітинами органів і тканин організму і виявляють місцеву регуляторну дію на метаболічні процеси. На відміну від гормонів, синтез "їх не має суворої локалізації, крім того, характерною для них є місцева, а не дистанційна дія.
Тканинні гормони
| гормоноїди травного каналу гаетрин, енгерогасгин, секретин, панкреозимін, холецисгобіотин тощо |
| гормони регулятори тиску крові аміотензин, хініни |
| нейрогормони гістамін, ацетилхолін серотонін |
В організмі дія гормонів контролюється центральною нервовою системою.