БІОЛОГІЧНЕ ОКИСНЕННЯ. ТКАНИННЕ ДИХАННЯ. ДИХАЛЬНИЙ ЛАНЦЮГ

!! Біологічне окиснення є основним джерелом енергії в організмі. В основі сучасних уявлень про біологічне окиснення лежать пероксидна теорія Баха і теорія Палладіна-Віланда про дегідрування субстратів.

► За теорією О.М.Баха, окиснення органічних речовин в організмі молекулярним киснем відбувається з утворенням пероксидних сполук, які мають важливе значення в активації молекулярного кисню. Такими речовинами є ненасичеш сполуки -лінолева, ліноленова, арахідонова кислоти, каротин, вітамін А таін.

 

У біологічному окисненні беруть участь ферменти окисно-відновної системи, які містять як небілкові частини НАД+, НАДФ+, ФМН, ФАД, убіхінони та залізопорфіринові комплекси.

Тканинне дихання
Спряжуноче (окиснювальне фосфорилювання) паралельно з процесами окиснення у дихальному ланцюгу відбувається фосфорилювання АДФ з утворенням АТФ  
Неспряжуюче (вільне окиснення) біологічне окиснення (нефосфорилюче окиснення яке не супроводжується утворенням і запасанням енергії у виді АТФ. Енергія вільного окиснення розсіюється у виді теплоти

 

 


Дихальний ланцюг може забезпечувати як фосфорилююче окиснювання, так і вільне окиснення, а тому відіграє важливу роль в адаптації організмів до несприятливих умов. Зокрема, при охолодженні організму відбувається вільне окиснення, внаслідок якого підтримується стала температура тіла, посилюється біологічне окиснення.