Дисахариди

►Найбільш поширеними серед дисахаридів є мальтоза (солодовий цукор), лактоза (молочний цукор), сахароза (буряковий цукор), загальна формула яких С11Н22О11.

►За будовою та хімічними властивостями дисахариди розподіляють на відновні та невідновні.

►Молекули відновних дисахаридів можна розглядати як такі, що утворені за рахунок виділення води з напівацетального гідроксилу одного моносахариду й одного з спиртових гідроксилів іншого. Вони мають один напівацетальний гідроксил і подібно до моносахаридів виявляють відновні властивості. До цієї групи належать мальтоза, лактоза.

Мальтоза складається з двох залишків а-Б-глюкози, сполучених 1,4-глікозидним зв'язком:

 

або

 

У розчинах мальтоза може існувати в двох таутомерних формах - циклічний (α-D-глюкопіранозил-(1,4)-глюкопіраноза) та альдегідній, які перебувають у динамічній рівновазі:

 

Мальтоза (циклічна форма) Мальтоза (альдегідна форма)

! Мальтоза у вільному стані не зустрічається. її добувають гідролізом крохмалю ферментами а-амілазами, які містяться у солоді, тобто, у пророслих зернах злаків. Мальтоза виділяється у кристалічному стані, добре розчинна у воді, зброджується дріжджами.

Лактоза, або β-D-галакгопіранозил- (1,4) - D-глюкоігіраноза:

В кристалічному стані лактоза має циклічну будову, а в розчинах існує в двох таутомерних формах - циклічній і альдегідній, які зв'язані між собою динамічною рівновагаю:

 

Лактоза (циклічна форма) Лактоза (альдегідна форма)

! Лактоза міститься у молоці (4-5 %). Розщеплення лактози в тонкій кишці здійснюється під дією ферментів а, (3-глікозидаз.

► Дисахариди другої групи можна розглядати як такі, молекули яких утворені при виділенні води за рахунок двох

напівацетальних гідроксилів У молекулах таких дисахаридів нема напівацетального гідроксилу і вони не виявляють від­новних

властивостей. Представником цієї групи дисахаридів є сахароза.

Сахароза, або α-D-глюкопіранозил-(1,2)-β-D-фруктофураноза:

 

або

 

! Сахароза міститься в листі, насінні та плодах рослин. Особливо багато її у коренеплодах цукрових буряків (16-20 %) та цукровій тростині (14-26%). За участю специфічних мікроорганізмів піддається різним видам бродіння.