| Компонент | Засвоюваність, % | Коефіцієнт енергетичної цінності, ккал/г |
| Білки | 84,5 | |
| Жири | ||
| Вуглеводи | 95,6 |
За енергетичною цінністю (калорійністю) харчові продукти діляться на 4 групи:
1. Особливо високо енергетичні: шоколад, жири, халва – 400-900
2. Високо енергетичні: борошно, крупа, макарони, цукор – 250-400
3. Середньоенергетичні: хліб, м'ясо, ковбаса, яйця, горілка – 100-250
4. Низькоенергетичні: молоко, риба, картопля, овочі, фрукти, пиво, біле вино – до 100
Енергетична цінність є однією із основних властивостей харчового продукту, що визначає його харчову цінність.
Харчова цінність продукту – сукупність властивостей харчового продукту, при наявності яких задовольняються фізіологічні потреби людини в необхідних речовинах і енергії.
Енергія, якою забезпечується організм при вживанні і засвоюванні поживних речовин, витрачається на здійснення трьох головних функцій, пов’язаних із життєдіяльністю організму. До них відносяться основний обмін, перетравлювання їжі, м’язову діяльність.
Основний обмін – це мінімальна кількість енергії, яка необхідна людині для підтримання життя у стані повного покою (під час сну у комфортних умовах).
Вважається, що за 1 год людина середнього віку витрачає 1 ккал на 1 кг маси тіла. У дітей ці витрати в 1,3 – 1,5 рази більші. Для чоловіків у віці 30 років при середні вазі 65 кг (умовно прийнято за стандарт) вони складають 1570 ккал, для жінко (30 років, 55 кг) – 1120 ккал.
Перетравлювання їжі також потребує енергії. Найбільші витрати енергії потрібні для перетравлювання білкової їжі, найменші – для перетравлювання вуглеводів. Вважається, що при оптимальній кількості споживаємих речовин витрати складають 140 – 160 ккал на добу.
М’язова діяльність визначається активністю способу життя людини, яка залежить від фізичної активності і характеру роботи. В середньому на м’язову діяльність потрібно щоденно 100-2500 ккал.
Енергетичні витрати при деяких видах діяльності (ккал/год)
| Робота за комп’ютером | 20-40 |
| Читання вголос, розмови | |
| Стояння | |
| Ходьба | 130-200 |
| Підйом під гору | 200-960 |
| Домашня робота | 87-174 |
| Робота: ткалі | 150-200 |
| каменяри | 300-330 |
| столяри | 137-176 |
| хіміка | 170-250 |
| Плавання | 200-700 |
| Біг | 500-930 |
| Їзда на велосипеді | 180-300 |
Об’єктивним фізіологічним критерієм, що визначає кількість енергії адекватного характеру діяльності, є співвідношення загальних енерговитрат на всі види життєдіяльності з величиною основного обміну, яку названо коефіцієнтом фізичної активності (КФА). В залежності від цього показника усе працездатне чоловіче населення поділено на п’ять груп. Жіноче населення, в залежності від енерговитрат, поділено на чотири групи.